Перш, ніж почати обговорювати фільм «Два Папи», варто сказати про компанію, яка його створила. «Нетфлікс» – американський інтернет провайдер, потокового мультимедіа. Від постачання послуг інтернету цей мультимедійний гігант дійшов до рівня, коли почав творити фільми і серіали, а його щорічний прибуток сягнув кількох мільярдів долларів.
Який світогляд «сповідує» Нетфлікс? Найкращим прикладом того, як людина ставиться до іншої людини, є її постава до зачатого життя. Минулого року Нетфлікс погрозив бойкотом штату Джорджія, в разі, якщо там приймуть закон, що забороняє аборти після початку серцебиття дитини. Декілька років раніше, в 2016 році Нетфлікс і Дісней також шантажували владу штату Джорджія, оскільки ті хотіли ухвалити закон, який дозволяв би не приймати до праці гомосексуалістів і трансексуалів, з огляду на релігійні переконання. А вершиною цинізму був фільм Нетфліксу «Перша спокуса Христа», де Ісус Христос показаний гомосексуалістом, а Діва Марія – блудницею.
Фільм «Два папи» зроблено за сценарієм Ентоні МакАртена, сценариста «Богемної рапсодії», найбільшо касового фільму, де висвітлювалася ЛГБТ тематика.
Святий Фома Аквінський повчав: AGERE SEQUITUR ESSE – ДІЯННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СУТНОСТІ (ВІД БУТТЯ). Іншими словами: я дію згідно того, ким я є у своїй сутності. Очікувати, що компанія з антихристиянським світоглядом зробить правдивий фільм на католицьку тематику – це все рівно, що шукати дієтичної їжі від Макдональдс.
1. Враження документального фільму.
Перш за все потрібно сказати, що фільм претендує на правдиве представлення подій/фактів, оскільки обидва головних персонажі виступають під власними іменами: Рацінґер/Бенедикт XVI і Берґольйо/Франциск (не так як у серіалі «Молодий папа» – Пій XIII). Інші персонажі теж під своїми власними іменами, наприклад – кардинал Карло Марія Мартіні.
Фільм зроблений таким чином, що робив враження документального, а отже правдивого твору (діалоги крупним планом протягом усього фільму).
Два папи сповідаються собі взаємно, а для кожного католика, та й загалом християнина сповідь – це найсокровенніше місце правди.
У фільм вплетено документальні кадри зі справжньої зустрічі папи Бенедикта і папи Франциска.
2. У фільмі показано деякі події, яких ніколи не було в реальності.
Наприклад те, начебто папа Бенедикт відмовляється прийняти відставку кардинала Берґольйо, про яку той наполегливо просить у 2012 році. Насправді кожен правлячий єпископ, згідно Кодексу Канонічного Права має попросити про відставку з настанням 75 років. Тодішній митрополит Буенос-Айрес написав таке прохання в грудні 2011 року, хоча звершував уряд до конклаву 2013 року. Його прохання було прийнято.
Також не має жодних доказів, що папа Бенедикт XVI промував кардинала Берґольйо, або вмовляв його зайняти Апостольський Престол після своєї абдикації. У своїй книзі-інтерв’ю “Останні розмови” папа Бенедикт говорить, що не мав близьких зустрічей чи розмов з кардиналом Берґольйо до конклаву 2013 року.
3. У фільмі показана неправда про Папу Бенедикта.
Постать Папи Бенедикта показана вкрай негативно. Екранний Бенедикт служить своєрідним фоном для того, щоб максимально позитивно висвітлити постать кардинала Берґольйо. Один раз Бенедикт справді буде представлений як позитивний персонаж, це момент, коли він з розумінням ставиться до співпраці кард. Берґольйо з Аргентинською диктатурою і дає йому сакраментальне розрішення. Тобто позитивний образ Бенедикта залежить від того, як він ставиться до кардинала Берґольйо, майбутнього папи Франциска. Пригляньмося декільком пунктам:
Папа Бенедикт ХVI представлений як хтось, хто не реагував на факти педофілії. Але саме Йозеф Рацінґер зайнявся справою отця Марчело Марчіала, назначивши відповідне слідство, а будучи папою його завершив. О. Марчіал, незважаючи на те, що не був осуджений цивільною владою, був осуджений церковною – позбавлений усіх функцій, заборонений у священослужінні і відправлений на довічну покуту.
Згідно рапорту John Jay College of Criminal Justice на тему педофілії серед американського духовенства в 1950-2002 роках, 90% духовних осуджених за педофілію були гомосексалістами, а 81% скривджених – це неповнолітні хлопці. Даний рапорт не залишає сумнівів у тому, що однією із найважливіших причин педофілії не є целібат, як люблять повторювати ліберальні кола, а саме гомосексуалізм1.
По цій причині Бенедикт XVI видає інструкцію, яка забороняє приймати до духовних семінарій осіб, які практикують гомосексуалізм, мають глибоко закорінені гомосексуальні схильності, або підтримують так звану гей-культуру.
За понтифікату Папи Бенедикта за душпастирське занедбання в цій сфері втратило посаду близько 80 єпископів, а 800 священників були усунені з духовного сану.
Один футбольний фан назвав папу Бенедикта XVI «нацистом». Подібне твердження є дуже образливим по відношенню до вислуженого Папи. У підлітковому віці Рацінґер був змушений до участі в молодіжній організації Ґітлерюґенд. На переломі квітня і травня 1945 молодий Рацінгер (йому щойно виповнилося 18 років) дезертирував з війська і добровільно здався американським військам. Не має жодних доказів якоїсь активної участі майбутнього папи в нацистських злочинах, ані в нацистській ідеології.
Згідно режисера фільму, папа Бенедикт XVI під кінець свого понтифікату мав би заперечити сам собі. Фільм ясно дає зрозуміти глядачеві, що Бенедикт XVI під впливом діалогів з кардиналом Берґольйо, в яких один із найбільших богословів ХХ і ХХІ століття виглядає завжди безрадно, поступаючись блискучим відповідям ієрарха з Аргентини,, переживає своєрідну метаморфозу і погоджується з тим, що в Церкві мають настати революційні зміни. Справжній же Бенедикт XVI завжди був прихильником герменевтики безперервності – тобто такого методу в теології, який кожну богословську тезу пояснює в контексті усієї попередньої доктрини Церкви. Незадовго до зречення престолу Папа Бенедикт XVI, 6 січня 2013 року говорив про роль єпископа, як того, хто має відвагу спротивитися домінуючим поглядам і мужньо тривати в істині! Нечисленні висловлювання Папи Бенедикта XVI після його абдикації свідчать про те, що він своїх поглядів не змінив.
4. Екранний кардинал Берґольйо, пізніший папа Франциск у фільмі став символом очікуваних змін з боку ліберальних кіл в Церкві та у світі.
У своїх блискучих відповідях Берґольйо є рупором багатьох ліберальних теологів та ієрархів, які вважають, що Церква відстала від світу на 200 років. Деякі його вислови – це просто цитати згаданих прихильників змін. Наведемо лише один приклад, хоча їх у фільмі більше:
З уст кардинала Берґольйо у фільмі лунають слова, що Причастя – це не нагорода для праведних, а ліки для хворих. Саме таку думку висловив кардинал Вальтер Каспер, відомий своїми ліберальними поглядами… Висновок, який підсуває Нетфлікс є таким, що Причастя можна давати усім підряд. Завжди, де є атака на Євхаристію, там потрібно очікувати атаку на Церкву в цілому. Адже під час Євхаристії ми бачимо уособлення Церкви в повноті.
Скористаюся з тієї ж метафори, що кардинал Каспер і екранний Берґольйо, з метафори ліків. Для того, щоби ліки приносили бажаний ефект їх потрібно давати у відповідний час, у відповідній послідовності і у відповідній дозі. Коли цього не дотримуватися, то можна зробити багато шкоди. Наприклад коли дати антибіотик без пробіотику, то можна знищити іммунітет. А коли дати антибіотик людині, яка має алергію на якийсь із компонентів, то можна привести до смерті. Святий Павло Апостол пише про таке неправильне приймання отих небесних ліків: Тому хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за тіло і кров Господню. 28. Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу. 29. Бо той, хто їсть і п’є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п’є. 30 Ось чому у вас багато недужих та хворих, а чимало й умирають (1 Кор 11, 27 – 30).
Фільм має конкретну мету – представити глядачеві наступну картину реальності:
Папа Бенедикт, який у своїй особі символізує тисячолітню Традицію під впливом діалогів з кардиналом Берґольйо змінює свою думку і фактично приводить до влади самого Берґольйо, в якому Нетфлікс бачить символ усіх революційних змін в Церкві. Для осіб, які не відрізняють фільму від реальності цей меседж звучить приблизно так: Не бійтеся нічого, що принесе папа Франциск, адже це сам Бенедикт привів його на папський трон до керування Петровим човном.
о. Роман Лаба, OSPPE, директор всеукраїнського бюро у справах душпастирства родин при Конференції Єпископів РКЦ в Україні
