Вийшла у світ українською мовою книжечка Габріели Кубі “Християнські принципи політичної боротьби” (ТУТ у форматі PDF).
Праця Габріели була видана Львівським рухом “За життя” за підтримки Християнської Служби Порятунку.
Короткі цитати з книги:
«Фундамент демократії зазнає великої загрози через різкий відхід від віри. Як тільки з’являються ерозії у фундаменті Християнства, демократія перетворюється у нову форму тоталітаризму, а капіталізм — у систему, що експлуатує людину і природу, руйнує природні та моральні підвалини людства.
Це нерівна боротьба: влада і гроші в руках ворогів Бога; розум, природа і Бог — на боці захисників людської гідності.
Якщо плутати вовка з вівцею і не розпізнати його далекосяжних стратегій, то не буде випрацювано й контрстратегій. З диявольською спритністю почалися зловживання поняттями, які колись мали християнське підґрунтя: свобода, толерантність, права людини, справедливість, різноманітність, — для того, щоб зробити прийнятними цілі культурної революції.
Якщо сучасна боротьба у своїй суті спрямована проти Ісуса Христа, а християни у своєму суспільному житті приховують, що вони християни, то це і є запрошенням витіснити християн з публічного простору.
Правда повинна заторкнути людину глибоко в серці. Її заанґажованість має походити з глибини душі і бути якнайглибшим переконанням, так, щоб вона не могла повестися інакше, і виступити за правду. Бенедикт ХVI.
Для кого важливе «Царство Боже і Його справедливість», той працює не для власної реалізації. Така людина сприймає свою діяльність як служіння Царству Божому і людям. Власне завдяки цьому вона відкриває і реалізовує своє справжнє Я.
Давид почувається покликаним. Він є єдиним, кого це стосується, хто на це наважується. Він змагається не за себе, а за славу Господа і свого народу. Ніколи не забуваймо: ця війна належить Господеві.
Покликання до цієї боротьби може одержати тільки той, хто в своєму житті орієнтується на Божі заповіді. Нам треба жити вірою, яку сповідуємо.
Є певна єрархія відповідальності. На першому місці — Бог. На другому місці стоїть сім’я. На третьому місці — покликання, фах, робота. Нам треба вчитися жити так, аби те, що необхідне, не витісняло постійно того, що важливе.
Для Бога найпершим пріоритетом є вічне щастя кожної людини, її святість. Бог спасає світ — не ти і не я. Впадати в оману, що все залежить від самої людини, — це спокуса, яка врешті приводить до вигорання.
У політичній боротьбі християни мають одне велике обмеження: добра мета ніколи не освячує злих засобів. Є моральні межі, які християнам не можна переступати, якщо не хочуть втратити Боже благословення.
Християни борються за добру справу, їх не цікавить знищення особи, адже цю особу Бог любить і вона може, поки живе, відвернутися від своїх гріхів і повернутися до Бога — до милосердного Бога, який прощає.
Прості, як голубки: Без підступів, без брехні, без маніпуляцій: це все засоби, якими користується ворог. Ми не обводимо людей довкола пальця — ми ведемо їх до світла.
Нам потрібні нові проблиски надії. Особи, які самі здатні випромінювати хоч трохи радості ранку Воскресіння Христового, повинні безстрашно звіщати повну й незмінну правду Євангелія — хай це будуть єпископи, священики чи миряни.
Ми завжди віримо, що Бог спроможний повернути всіх до добра і дати перемогу в політичній боротьбі. Але ми не узалежнюємося від успіху. Наше завдання полягає в тому, щоб світло надії сяяло за будь-яких обставин.
Християнська служба порятунку
