Кардинал Герхард Мюллер застеріг німецьких єпископів проти поклоніння духу часу. Ієрарх вказав, що німецькі католики не можуть довільно «виправити» вчення Святого Престолу.
30 січня у Франкфурті розпочалося перше засідання Синодної асамблеї Синодального шляху для Церкви в Німеччині. Вона має на меті глибоку трансформацію церковного життя в країні та зміни у вселенській Церкві.
Напередодні цієї події кардинал Герхард Людвіг Мюллер, колишній префект Конгрегації доктрини віри, застеріг німецьких єпископів, богословів та мирян проти поклоніння духу часу. Як підкреслював прелат, нинішню “реальність життя” у світі не можна розглядати як “одне з джерел Об’явлення”. За словами кардинала,
церковні синоди ніколи не служать для “створення нової церкви або для адаптації віри та моралі до сучасного духу часу та панівного світогляду чи способу життя”.
Ієрарх нагадав, що влада Церкви має обмеження – навіть Папа і всі віруючі пов’язані Священним Писанням, Переданням та вченням. Неможливо істотно змінити віру і вчення Церкви під виглядом якоїсь «нової герменевтики». За словами кардинала, недоцільно стверджувати, що такий орган, як Синодальний шлях Німеччини, може вимагати права керуватися Духом Святим, щоб “призупинити” або “переосмислити” Апостольську традицію чи непогрішні рішення Магістеріуму. Мюллер зауважив, що Синодальний шлях – це навіть не якийсь авторитетний церковний орган, який має компетенцію “розвивати” католицьке розуміння догматів і Закону Бога.
На думку ієрарха, “первородним гріхом” Шляху є припущення, що Церква це насамперед про владу, яку сьогодні потрібно демократично обмежувати та розділяти. Це просто “популізм та богословське невігластво”, – говорить кардинал. Насправді, підкреслює він, покликання єпископів та мирян – це “служіння об’явленій правді та вічне спасіння всіх тих, за кого Ісус Христос поклав своє життя на Хресті”.
На думку його високопреосвященства, Синодальний Шлях повинен скоріше боротися за нову євангелізацію та намагатися відповісти на великі теологічні та антропологічні виклики, спричинені процесом дехристиянізації. Натомість він зосереджується на новому підході до старого порядку денного 1970-х років, коли Німеччина обговорювала питання скасування безшлюбності, священства жінок, комунії з протестантами та визнавала сексуальні стосунки поза шлюбом.
Єпископ Рудольф Водерхолцер із Регенсбургу
Єпископ Рудольф Водерхольцер виголосив промову в кафедральному соборі в Регенсбурзі, закликаючи своїх братів захищати основи віри і непохитно проповідувати Христове Євангеліє.
Ієрарх сказав, що останніми тижнями вірні часто просили його залишатися вірним католицькій вірі в умовах бурхливих подій та змін. Він сказав, що в моменті єпископських свячень поклявся докласти всіх зусиль, щоб проголосити правду Ісуса Христа у всій повноті.
Єпископ Водерхолцер зауважив, що в Німеччині жива практика віри сьогодні зникає, вірні не знають послання Божого Слова, молитва стає рідкісною, і все менше і менше католиків беруть участь у святій Месі.
Ієрарх нагадав, що досвід суспільства, який відкидає католицьке вчення, не є новим. Зрештою, Сам Господь Ісус, найнадійніший проповідник істини, але багато хто відмовився слухати Його, навіть оцінивши вчення “нестерпним” або “неприйнятним”.
Єпископ звернув увагу на постійні зусилля німців “включити мирян” у життя Церкви та, по суті, дозволити їм сильніше впливати на церковні процеси, однак у всіх сферах звичайного світського життя є достатньо місця для чоловіків і жінок католиків, щоб проголосити Христа і подати приклад, живучи Євангелієм, не отримуючи жодних спеціальних нових церковних служінь та посад:
– Ми як церква не є політичною організацією, об’єднанням, що представляє інтереси священиків та мирян. Ми – організм, родина, в якій є мати і батько. Станьмо разом і попросимо Божого Духа, щоб ми змогли передати довірений нам великий скарб віри, просячи про заступництво святих Церкви на чолі з Божою Матір’ю.
Кардинал Райнер Марія Вьолкі
Раніше ми писали про тверду католицьку позицію кардинала Райнера Марія Вьолкі, Кельнського митрополита. Ієрарх наголосив, що він не відчуває примусу до виконання будь-яких рішень Синодальної дороги. Це означає, що кардинал може відмовитися від виконання частини порядку денного, якщо він вважатиме, що зобов’язаний поступитися “совістю і вірою всієї Церкви”.
Читайте також: Кельнський митрополит дистанціюється від скандальної Синодальної дороги
