Європейський суд з прав людини вирішив, що відмова прокуратури Литви притягнути до кримінальної відповідальності авторів критичних коментарів під фотографією пари ЛГБТ-активістів є дискримінацією та порушенням права гомосексуальних громадян на повагу до приватного та сімейного життя. Таким чином, Страсбург несанкціоновано розширив визначення поняття “мова ненависті”, яке діяло досі. Самі активісти зізналися, що фотографія була провокаційною.
Справа стосувалася двох активістів Литовської ЛГБТ-організації. Під фото, яке вони опублікували у Facebook, було чимало критичних коментарів щодо ЛГБТ-руху та людей, які пропагують гомосексуальний спосіб життя. Деякі записи були образливими. Тому організація подала звернення до Генеральної прокуратури про злочин розпалювання насильства та ненависті. Прокуратура відмовилася ініціювати розслідування, заявивши, що хоча поведінка коментаторів була аморальною, вона не була злочинною, оскільки автори коментарів висловлювали лише свою думку щодо гомосексуальних людей, тоді як вони не мали наміру розпалювати насильство або ненависть. Рішення прокурора підтримали суди, які зазначали, що активісти свідомо надавали своїй картині публічний статус, звертаючись не лише до своїх друзів з подібними переконаннями, але і до всіх користувачів Facebook. На думку суддів, оприлюднення фотографії, що провокує, може трактуватися як правопорушення з боку самих ЛГБТ-активістів. Тим пачек пізніше двоє чоловіків визнали, метою публікації та розповсюдження їхньої фотографії було бажання “спровокувати дискусію щодо прав геїв у Литві”.
Європейський суд з прав людини не розділив позицію литовських судів. ЄСПЛ зазначив, що потурання “безвідповідальної” свободи вираження поглядів, як це пояснюється “гомофобною мовою ненависті”, може вимагати від держави вжиття конкретних дій щодо критичної соціальної групи, наприклад, у формі кримінальних санкцій. За оцінкою Трибуналу, “гомофобну мову ненависті” слід розуміти не лише як підбурювання фізичної агресії до гомосексуальних людей, але й заяви, які негативно впливають на їхнє “психологічне самопочуття”. ЄСПЛ наголосив, що держава повинна притягувати до кримінальної відповідальності осіб, підозрюваних у “гомофобній мові ненависті”, навіть коли більшість суспільства поділяє традиційні цінності, які визнають відносини між жінкою та чоловіком основою сім’ї. На думку Суду, традиційні цінності – це “стереотип”, який не може виправдати дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації.
“Нещодавнє рішення Страсбурзького суду у цій справі є частиною тенденції до розширення інтерпретації поняття мови ненависті, яке все частіше розуміється не лише у сенсі розпалювання насильства, але і тверджень, що викликають почуття психічного дискомфорту серед представників ЛГБТ-субкультур. Хоча заяви, що безпосередньо закликають до вбивства чи фізичної агресії проти будь-кого, включаючи людей з гомосексуальними схильностями, заслуговують рішучого осуду, слід підкреслити, що критикувати гомосексуальний спосіб життя, навіть радикально, залишається легальним в межах свободи слова. У рішенні 1976 року Трибунал зазначає, що Конвенція також захищає такі заяви, які є ображають, шокують або тривожать адресатів, – зазначила Кароліна Павловська, директор Міжнародного правового центру Інституту Ordo Iuris.
