«Літургійне сповіщення слова Божого, особливо під час євхаристичного зібрання – це не стільки час роздумів і катехетичного повчання, скільки час діалогу між Богом і Його народом, діалогу, в якому проголошуються прекрасні істини про спасіння та постійно наново підтверджуються вимоги Завіту. Зі свого боку, Народ Божий зібраний, щоб відповісти на цей діалог любові, віддаючи подяку й хвалу, а також показуючи свою вірність справі безперервного «навернення» (Йоан Павло ІІ, «Dies Domini», 41).
Вступні примітки:
Домашню Літургію можна організувати перед або після загальної участі в Святій Літургії в храмі чи спільного перегляду трансляції. Найкраще зробити це в неділю в першій половині дня. Ця година може бути хорошою підготовкою до участі в трансляції Святої Меси.
Батьки нехай заохочують дітей взяти участь у домашній Літургії – важливий тут приклад батьків, котрий притягуватиме дітей, та створення доброї атмосфери любові й молитви. Літургію, якщо це можливо, веде батько – голова родини.
Підготовка:
– домашній вівтар – стіл, накритий білим обрусом, хрест, свічка (наш домашній пасхал), інші декорації, котрі ми вже зробили на пасхальні свята;
– Святе Письмо із зазначеними текстами читань і псалму VІІ великодньої неділі (це має бути книга, урочисто поміщена на домашній вівтар). Варто, крім цього, кожному мати перед собою текст, бо це допоможе під час ділення Словом Божим (І читання: Діян 1, 12-14; Пс: Пс 27(26), 1. 4. 7-8а; ІІ читання: 1 Пт 4, 13-16; Євангеліє: Йн 17, 1-11а).
ХІД ЛІТУРГІЇ:
-
- Знак Хреста: «В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».
- Запалення родинного пасхалу (свічки) зі словами «Світло Христове» (Відповідь – «Богу подяка»).
- Пісня до Святого Духа.
- Вступний коментар (читає батько або хтось із учасників):
Сьогодні в Євангелії ми почуємо, як Сам Ісус молиться за нас до Отця, а Діяння апостолів покажуть нам першу Церкву, апостолів разом із жінками та Марією, котрі тривають однодушно на молитві. Мета молитви Ісуса – прославити Отця та виконати Його діло спасіння. Ми також збираємося разом на молитву, як маленька Церква Христова, просимо про Духа Святого, «Духа слави» для нас, щоб ми могли звершити нашу місію на світі, щоб ми вміли так, як Христос, прославляти нашого Отця в небі, виконувати Його волю, приймати страждання, котре Він допускає, та перемагати молитвою.
- Молитва. У спонтанній молитві просимо Святого Духа відкрити наші серця на Слово Боже та допомогти нам це слово впровадити в життя. Можна використати й готову формулу, напр.,
«Духу Святий, Боже, Ти у день народження Церкви благоволив у видимому вигляді зійти на апостолів, щоби просвітити їхній розум, запалити серце, укріпити їх у вірі та освятити їхнє життя. Благаємо Тебе: будь завжди з нами і наповнюй нас Своїми дарами. Осявай нас у сумнівах, утішай у скорботі, рятуй у небезпеках, підводь після падінь, прав нами у своїй премудрості та об’єднуй у взаємній християнській любові, щоб всі ми жили у згоді й святій єдності як одна сім’я Божа. Просимо Тебе: приведи нас до блаженної вічності, щоб у ній, разом із сонмами Ангелів і Святих, ми Тобі дякували і Тебе славили на віки вічні. Амінь».
- Спільне читання слова Божого: Читаємо так, як на Святій Месі, тобто всі читання та – якщо це можливо – спів чи декламація псалму й акламації (вибраний вірш) перед Євангелієм. Євангеліє найкраще прочитати батькові з Біблії, урочисто поміщеної на домашній вівтар; читання й псалми ділимо між учасниками. Важливо, щоб усі уважно слухали читання. У свої тексти дивимося пізніше – на розмові та діленні Словом Божим.
Тексти подаємо далі, їх можна також знайти тут: https://credo.pro/2011/05/116500
- Розмова на тему прочитаного для кращого розуміння текстів (Бог говорить до Свого народу):
– Батько ставить питання, відповіді шукаємо в Слові Божому (у дужках – підказки для ведучого, але спочатку намагаємося знайти відповідь самостійно).
– Старайтеся адаптувати питання й хід розмови таким чином, щоб вона була зрозумілою вашим дітям, наштовхуючи їх на пошуки відповіді в Слові Божім; уважно й з повагою слухайте своїх дітей, бо Господь Бог часто промовляє до нас через них.
-
- Ісус сьогодні молиться до Отця. Яка мета Його молитви? (прагне прославити Отця та хоче, щоб Отець Його прославив – молитва прослави).
- Як Ісус прославив Отця? (Йн 17, 4).
- За кого особливо молиться Ісус? (за людей, котрих дав Йому Отець – за нас, Його учнів).
- Що Ісус зробив для нас (за Йн 17, 6-8)?
-
- Що робили учні після Вознесіння Ісуса до неба? (Діян 1, 12-14) (перебували в спільноті й на молитві).
- Як ми можемо найкраще прославляти Христа та Отця (за 1 Пт 4, 13-16) (коли з радістю, прославляючи Бога, ми беремо участь у стражданнях Христа).
- Ділення Словом Божим (Бог говорить до мене).
– Батько заохочує, щоб після хвилі тиші кожен бажаючий поділився тим, як Господь Бог промовив до мене особисто в цьому слові, що для мене тут найважливіше, нове, що мене торкнулося. Говорю в першій особі (напр., я почув, я зрозумів…, Господь Бог мені сказав…), не повчаю та не оцінюю інших. Можна також лише прочитати речення, яке найбільше привернуло мою увагу.
У діленні можуть (але не мусять) допомогти такі питання:
-
-
- Що найбільше торкнулося мене в молитві Ісуса, чи я відчуваю, що Ісус молиться і за мене?
- Як я прославляю Ісуса й Отця?
- Чи є в мені прагнення перебувати на спільній молитві? Чи ми молимося спільно про дар Святого Духа для нас?
- Чи я готовий брати участь у стражданнях Христа?
- Спонтанна молитва як наша відповідь на Слово Боже; сьогодні це може бути особливо молитва прослави Отця й Сина та прохання до Духа Святого, щоб Він допоміг нам прийняти та зрозуміти все, що передав нам Ісус від Отця, та щоб дав нам силу витривати в негараздах.
-
- Молитва «Отче наш».
- Передайте одне одному знак миру (напр., подати руку, обняти – прояв примирення, взаємного прощення).
- Батько читає молитву на завершення:
Господи, вислухай милостиво наші благання, щоб ми, віруючи у Спаса людського роду, Який перебуває з Тобою у небесній славі, відчували, згідно з Його обітницею, що Він також залишається із нами аж до кінця віку. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, Котрий з Тобою живе й царює в єдності Святого Духа, Бог, на віки вічні.
(Колекта VII Великодньої Неділі).
Всі відповідають: Амінь.
- Благословення: батько по черзі накладає руки на голову жінки й дітей та благословляє їх, роблячи знак хреста на чолі, потім одне одного благословляємо знаком хреста, але вже без накладання рук.
- Пісня: «О, прославляйте Його всі народи…» або інша.
ТЕКСТИ ЛІТУРГІЇ СЛОВА (VII Великодня неділя, рік А )
Перше читання
Діян 1, 12-14
Читання з Діянь Апостолів
Коли Ісус вознісся на небо, апостоли повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму – день ходи в суботу. Увійшовши в місто, зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, син Якова. Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір’ю Ісуса, та з Його братами.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 27(26), 1. 4. 7-8а (П.: пор. 13).
В країні вічній взнаю ласку Бога.
або:
Алілуя.
Господь – моє світло й моє спасіння: *
кого маю боятись?
Господь – мого життя твердиня: *
кого маю страхатись?
Одного в Господа прошу, одного я благаю: +
жити в домі Господнім *
по всі дні життя мого, щоб бачити красу Господню *
і віддаватись роздумам у Його храмі.
Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, *
змилуйся надо мною й обізвись до мене.
В Твоєму імені серце моє каже: *
«Обличчя моє шукайте!»
Друге читання
1 Пт 4, 13-16
Читання з Першого послання святого Петра Апостола
Любі: Радійте тією мірою, якою ви берете участь у Христових муках, щоб і в славному Його з’явленні раділи та веселились. Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім’я, бо Дух слави і Божий на вас покоїться! Ніхто з вас нехай не страждає як душогубець або злодій, або злочинець, або як той, хто встряває в чужі справи. Коли ж – як християнин, нехай не соромиться, а прославляє Бога цим ім’ям.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя.
Не полишу вас сиротами, прийду до вас і зрадіє ваше серце.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Йн 17, 1-11а
+ Слова Євангелія від святого Йоана.
Під час останньої вечері Ісус, підвівши свої очі до неба, сказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син Твій Тебе прославив, згідно з владою, що її Ти дав Йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких Ти передав Йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали Тебе, єдиного, істинного Бога, і Тобою посланного – Ісуса Христа. Я Тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке Ти дав Мені до виконання. Тепер же прослав Мене, Отче, у себе – славою тією, що її Я мав у Тебе перед тим, як постав світ! Я об’явив Твоє ім’я людям, яких Ти від світу передав Мені. Вони були Твої, Ти ж передав Мені їх, і зберегли вони слово Твоє. Нині збагнули вони, що все, Тобою дане Мені – від Тебе; слова бо, Тобою Мені дані, Я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від Тебе Я вийшов, і увірували, що Ти Мене послав. Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких Ти передав Мені, бо вони – Твої. І все моє – Твоє, Твоє ж – моє, і в них Я прославився. Я вже більше не у світі, а вони у світі, і Я до Тебе йду».
