В інтерв’ю католицькому телебаченню EWTN кардинал Герхард Людвіг Мюллер застеріг від «глобальних гравців, які виступають проти Католицької Церкви, оскільки вона відстоює життя, сім’ю та свободу».
В опублікованому в четвер інтерв’ю, яке провів Раймонд Арройо, німецький єрарх зазначив, що деякі сили хочуть інструментально використати ситуацію пандемії коронавірусу для «придушення Католицької Церкви».
– Безпека життя – це не єдина цінність. Ми також маємо духовні цінності. Не можемо повністю ізолювати все населення. У своєму житті досвідчуємо інші хвороби та інші небезпеки. Не можемо повністю закритися у своїх будинках», – зазначив колишній префект Конгрегації доктрини віри.
– Не можемо звужувати людської екзистенції, також у матеріалістичному вимірі, як наче ми змогли б побудувати рай на Землі, – зазначив кардинал Мюллер. Він додав, що держава не може забороняти здійснення релігійного культу, оскільки це належить до сфери елементарних прав людини.
– Чому небезпека в церкві більша, аніж у супермаркеті? – запитав він, маючи на увазі диспропорцію, яку використовувала влада при накладанні обмежень на різні сфери суспільного життя. Він також наголосив, що священникам не можна забороняти відвідувати хворих і вмираючих, які мають право на душпастирську опіку.
Як нагадує «News Site News», німецький кардинал належить до групи підписантів оголошеного на початку травня «Заклику до Церкви та світу», який ініціював Архиєпископ Карло Марія Вігано. Заклик широко коментували та суворо оцінили щонайменше кілька єпископів з Рейну.
В інтерв’ю EWTN кардинал застеріг, що хоча священнослужителі, які підписали заклик, не мають підстав говорити на строго медичні теми, пов’язані з COVID-19, однак тут вони «повинні виступати проти інструменталізації цього вірусу, цієї великої світової кризи, за допомогою якої деякі диктаторські країни або інші ідеологічні групи, хочуть скористатися можливістю придушити Церкву та зруйнувати її сакраментальне життя».
Як наголосив колишній префект Конгрегації доктрини віри, завдання пастирів полягає в тому, щоб показувати людям перспективу надії та нагадувати, що навіть перед хворобою, стражданнями та смертю маємо більш широку перспективу, ніж просто тимчасовість.
