Бельгійське згромадження «Брати милосердя» вирішило покинути 15 психіатричних клінік, які йому належали, після того як Конгрегація науки віри постановила заборонити цим осередкам використовувати у назві слово «католицький». Така заборона спричинена тим, що керівництво дає згоду на проведення пацієнтам евтаназії.
Рішення Апостольської Столиці було надіслано 30 березня листом, в якому стверджується, що «психіатричні клініки, якими управляє провінційний уряд Товариства Братів милосердя в Бельгії більше не можуть вважатись католицькими установами».
Генеральний настоятель «Братів милосердя», брат Рене Стокман у зв’язку з цим заявив, що монаше згромадження «змушене покинути свої психіатричні осередки в Бельгії». Він зазначив, що це болюче рішення, оскільки згромадження є першопрохідцем у сфері психіатричної опіки в Бельгії.
Рішення Ватикану кладе край суперечці, що триває вже роками між «Братами милосердя» і корпорацією, що управляє їхніми клініками в Бельгії. У 2017 році правління клінік, більшість якого становлять миряни, прийняло рішення дозволити проводити евтаназію їхнім пацієнтам. Керівником цього правління є колишній прем’єр Бельгії, а в 2009-2014 рр. перший постійний глава Ради Європи, Герман ван Ромпей. У 2017 році двоє з трьох монахів, що входили до ради правління, підтримали рішення про евтаназію, але їхня каденція завершилась наприкінці вересня 2018 року і не була відновлена.
В рамках вирішення цього питання Апостольська Столиця скерувала до Бельгії апостольського візитатора, єпископа Яна Хендрікса з Амстердаму, котрий не досягнув жодних кроків назустріч, ані не побачив бажання знайти «реальне рішення, яке дозволило б уникнути будь-якої форми відповідальності установи за евтаназію».
Конгрегація науки віри наголосила, що «евтаназія залишається недопустимим актом, навіть у крайніх випадках».