Відтоді щороку 12 червня уряди, організації роботодавців, працівників, представники громадянського суспільства, а також мільйони людей у всьому світі об’єднують свої зусилля у боротьбі з дитячою працею.
У світі незаконно експлуатують працю 152 мільйонів дітей, які не досягли віку виконання трудових обов’язків. Майже половина цих дітей працюють у небезпечних умовах. Понад 70 відсотків зайняті у сільськогосподарських роботах.
За оцінками UNICEF, більшість таких дітей — 72 мільйони — живуть в Африці. В Азії експлуатують 62 мільйонів дітей.
І хоча з 2000 до 2016 року кількість дітей, праця яких використовувалась незаконно, зменшилась на 100 мільйонів, однак за останні три роки темпи зменшення уповільнились. У Дитячому фонді ООН наголошують, що важливим інструментом боротьби з дитячою працею є доступ до шкільної освіти.
Використання дитячої праці, тобто залучення дітей до роботи на регулярній основі, вважається формою експлуатації та визнається незаконним. Конвенція про права дитини гарантує захист дітей від економічної експлуатації та від виконання небезпечної роботи чи такої, яка є перешкодою для здобуття освіти.
Згідно з результатами перших і на сьогодні єдиних досліджень, проведених 1999 року Державним комітетом статистики за сприяння МОП, в Україні було виявлено 350 тисяч дітей, зайнятих на різних роботах. Більша частина (46%) задіяна в сільському господарстві, в торгівлі (26%) і сфері послуг (19%). Середній вік, коли діти починали працювати, — 12 років.
В українському Кодексі законів про працю чітко прописано вік, з якого дозволяється прийняти людину на роботу, — 16 років. Вперше закон, що обмежував тривалість робочого дня дітей 9–13 років до 8-ми год., підлітків 13–18 років до 12-ти, а також забороняв нічну працю дітей та підлітків 9–18 років був прийнятий 1833 р. у Великій Британії.
Міжнародна організація праці ще у 2017 році поставила амбітну мету – до 2025 року ліквідувати будь-які форми експлуатації дитячої праці. Також організація закликала всіх об’єднати зусилля для припинення цієї ганебної практики у районах, постраждалих від конфліктів і катастроф.
За оцінками її експертів, 1,5 млрд людей живуть в країнах, охоплених конфліктами, ще близько 200 млн – в зонах стихійних лих, третина з них – діти. Якщо говорити про географію – це Азія, Африка та Латинська Америка.
У багатьох країнах діти ніколи не знали і не дізнаються, що таке шасливе дитинство, а замість навчання в школі збирають бавовну, какао, добувають золото, шиють одяг, працюють на шахтах і будівництвах, або й того гірше – стають жертвами сексуальної експлуатації, наркоторгівлі, беруть участь у збройних конфліктах. Це загрожує втратою не тільки здоров’я, а й життя.
Вашій увазі декілька прикладів того, як у світі експлуатують дітей:
У М’янмі неповнолітні працюють на будівництві. Це переважно дівчатка, які вже з 8 років змушені носити 20-кілограмові тазики з цементом. На будівництвах країни працюють цілі сім’ї. Діти не отримують заробітну плату – всі гроші віддають їхнім батькам.
Близько 25 дітей працює на фабриці алюмінієвих виробів в Бангладеші. Праця повністю ручна.
Сусміта з Непалу переносить майже 22 тонни цегли в тиждень з печі до вантажівки. У віці 13 років вона заробляє менше 3-х доларів на день, працюючи на одному з 750 цегельних заводів країни.
Найгірша форма експлуатації здійснюється під час збору бавовни на полях.Чимало дітей працюють на бавовняних полях Аргентини, Бразилії, Єгипту, Туреччини, Азербайджану, Казахстану, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, Беніну, Буркіна-Фасо, Малі та Замбії.
Відповідно до Конвенції про права дитини, ратифікованої 154 країнами, експлуатація дитячої праці заборонена. Незважаючи на це, вік дітей, праця яких широко експлуатується, становить від 5 до 10 років.
Фото: REUTERS PICTURES, Fotofakty, Lisa Kristine
