Мабуть, не знайти людини, яка ще не знає про те, що більшість проблем у дорослому житті беруть свій початок з дитинства.
Саме батьки стають тим джерелом, з якого діти черпають досвід, моделі поведінки та реакції.
Батьки не завжди усвідомлюють, наскільки сильний вплив мають на своїх дітей. І кордон між батьківською помилкою, непорозумінням та відвертою шкодою надзвичайно тонкий.
Сім’я не є по замовчуванню хорошою лише тому, що це сім’я. Іноді батьки замість підтримки сил, впевненості та самооцінки стають токсичним джерелом, яке “отруює” звичне життя своїх дітей.
В токсичних сім’ях батьки проектують свої розчарування, невдачі, страхи, відчуття провини та негаразди на дітей. Значно важче відповідати хорошим ознакам, ніж поганим. І це явище досить поширене.
Ознаки токсичних батьків:
- Вони маніпулюють дитиною за допомогою грошей та почуття провини.
Подарувати, а потім згадати про те, що “ми тобі вибрали найкращий подарунок, а ти невдячна (-ий)” – це цілком ймовірний сценарій.
Особливо це помітно, коли навіть в дорослому віці дитина отримує подарунки або якусь допомогу, про яку не просила. Даруючи щось від Вас чекають чогось натомість. І якщо Ви не в змозі виконати те, чого від Вас чекають – Вами починають маніпулювати за допомогою відчуття провини, “бо ж для Вас стільки всього зробили!..”
Адекватні батьки розуміють, що діти не зобов’язані якось реагувати на подарунки або допомогу, особливо, якщо це власна ініціатива батьків. - Вони ніколи і ні за що не просять вибачення.
Бо це буде означати, що свою помилку потрібно визнати. Але тоді важче втримати роль “я знаю і вмію краще”.
Всі розуміють, що немає ідеальних людей і всі помиляються, однак їх помилки діти повинні приймати безумовно.
Вибачатися для них означає “надто відкритися”.
Якщо ж це станеться, то, швидше за все, це вибачення буде не зовсім щирим. - Вони постійно критикують дітей.
Здорова критика, насправді, повинна бути присутньою в стосунках з дітьми. Адже батьки не лише виховують, вони й навчають.
Однак, токсичні батьки впадають у крайнощі, нещадно критикуючи будь-які вчинки дитини.
Швидше за все, такі дії, на думку батьків, спрямовані на те, щоб діти уникали серйозних помилок, однак така поведінка “грає” проти них. - В їх житті постійні проблеми.
Вони люблять озвучувати всі свої проблеми та негаразди. Обов’язково підсилюючи свої страждання.
Влаштовують сварки, втягуючи Вас проти Вашої волі. - Вони ігнорують Ваші кордони.
В дитячому віці це можна пояснити турботою про безпеку. В окремих випадках.
Однак помітити ігнорування кордонів дитини можна тоді, коли контроль стає тотальним, як от копирсання в речах дитини, вхід в кімнату без стуку.
В дорослому ж віці батьки продовжують “контролювати”, що зготували, на що витратили зарплату, говорити як, що і коли Вам робити.
Вони “копирсаються” у Вашому житті, як і в речах. - Ваші відносини ніколи не бувають стабільними.
Вони нагадують американські гірки.
Якийсь період все прекрасно: ви гарно спілкуєтеся, ділитеся новинами, жартуєте, а потім невідомо з якої причини кілька тижнів тихої революції, важко отримати адекватний зворотній зв’язок. - Вони не виконують своїх обіцянок.
Бо чомусь в конкретний момент не вдалося її виконати, а далі виникає ілюзія, що обіцянка вже не актуальна.
Всі дані дітям обіцянки повинні бути виконаними. Безапеляційно. Завжди. З самого народження, коли в дітей формується модель взаємодії з навколишнім середовищем.
Якщо обіцянки не виконуються – як вірити світу? - Токсичні батьки використовують мовчання, як метод покарання.
Так би мовити, виховують “мовчанням”.
Надзвичайно інфантильний підхід. Ігнорування дитини несе в собі надзвичайно серйозні наслідки: від нерозуміння ситуації до відчуття непотрібності.
Мовчання не вчить. Воно дає лише підґрунтя для найбільш очевидного трактування ситуації. Однак варто пам’ятати, що для кожного найбільш очевидне різне. - Ви не можете покластися на токсичних батьків.
Ваші друзі часом надійніші та емоційно ближчі, ніж Ваші токсичні батьки, які досить холодні, відсторонені або байдужі. - Вони багато та досить неприємно жартують над недоліками.
Психологи стверджують, що “жарт – це до того моменту, поки іншому не прикро”.
І якщо це прийнятно для іншого, тоді це одна справа.
Якщо тому, над ким жартують неприємно, навіть якщо жарт доброзичливий – це вже образа.
Про це варто пам’ятати. - Вони змушують дітей втілювати свої нездійснені мрії.
Дуже егоїстично нав’язувати свої цілі та погляди. Адже у дитини свої бачення, мрії, переконання.
Але навряд в момент взаємодії токсичних батьків з дитиною вони задумуються про те, що мрії дитини відрізняються від їхніх. - Токсичні батьки не дають дітям можливості висловлювати свої емоції та думки.
“Що за дурниці?”, “Чого там боятися?”, “Що ти вигадуєш?”, “Не треба мені тут нити”… Знайомо?
Нехтування думками та емоціями несуть непоправну шкоду життю дитини.
Як в майбутньому дорослим дітям поводити себе з такими токсичними батьками?
З таких токсичних стосунків надзвичайно важко вийти. Вони не завершуються. Навіть тоді, коли діти вже дорослі, самостійні та автономні.
Важливо пам’ятати: Ви доросла людина. Індивідуальність. Ви маєте не лише обов’язки перед кимось. У Вас є права та бажання, які Ви маєте реалізувати без будь-якого відчуття вини або сорому.
• Впевнено озвучуйте свою позицію.
• Не бійтеся жити окремо та за власними правилами, навіть якщо хтось ображається.
• Обмежте доступ до своєї території настільки, наскільки Вам буде комфортно.
• Не включайтеся у вирішення дрібних побутових проблем, які Вам нав’язують, не беріть відповідальністьза вирішення труднощів інших, якщо Вам це дискомфортно.
• Накопичуйте власний досвід, незважаючи на батьківські “я краще знаю”, “ми довше прожили”, “ми більше бачили”, “і не з такі проблеми вирішували”…
• Окреслюйте власні кордони у спілкуванні.
• Керуйте власними ресурсами самостійно. Якими? Можливостями, часом, зарплатою.
Це ж можна запропонувати і батькам 🙂
