Є дві крайнощі в темі сексу: одні аж занадто нею перейняті, інші ж воліють вдавати, що „в нас сексу нема“ чи все й так зрозуміло. Керівник напряму „Щаслива сім’я“ Соціальної ініціативи „Хтось не зробить“ Марія Дзюбій запросила на відверту розмову про „Секс у подружжі“ експерта у цій темі Христину Решетило-Ковальчук.
Найперше, на чому варто наголосити, — розмова видалася досить багатогранна. Присутніх цікавили дуже різні аспекти близькості.
Дошлюбна чистота, або як не бути використаним
На жаль, розуміння дошлюбної чистоти зараз досить „стерте“. Та надалі залишається актуальним питання: як не бути використаною чи використаним у таких стосунках? Як зрозуміти, що це твоя людина?
— Важко дати однозначну відповідь. Бог для нас запланував, що чоловік і жінка мають щасливі саме в подружжі. Тоді ми й почуваємося в безпеці. Це вагомий аргумент. Хоча світ показує нам інше бачення. Зараз всюди, навіть у рекламах печива чи тістечок, відбувається досить агресивна реклама сексу. Цьому важко протистояти. Та якщо людина має внутрішнє переконання, то не піддаватиметься цьому, — зазначила Христину Решетило-Ковальчук.
Секс=добрі стосунки?
Як зазначила спікер, статистика свідчить, що несумісність буває менше, як у 3% пар. А решта — це готовність пізнаватися свого чоловіка чи дружину. Якщо люди люблять одне одного, то проблем не має виникати. Варто просто враховувати, що, можливо, комусь більше часу треба, щоб пізнати і зрозуміти особливості одне одного. Статеві стосунки — це не рукавички, які можна поміряти, а процес пізнання. Сексуальна сфера — це постійний розвиток. Ми змінюємося, відкриваємо щось нове одне в одному.
Часто сімейні обов’язки забирають багато часу, енергії. Та якщо розподіляти обов’язки, то жінка менше втомлюватиметься. Також важливо проводити більше часу разом. Загалом існує принцип „трьох вівтарів“:
— молитва в подружжі;
— засідання — стіл, обговорення
— обдаровування — подружнє ложе.
Ці три складові дієві разом. Не можна розвивати лише щось одне, мусить бути баланс.
Часто в сім’ях бракує спілкування. Навіть щоденного. Не кажучи вже про глибше обговорення, ділення думками. А воно дуже корисне, бо оживлює емоції, дає можливість відчути взаємність у стосунках. І головне, що для цього завжди можна знайти час — чи вечорами, чи просто посидіти разом, або ще краще, знайти нагоду вийти кудись разом.
Для жінки особливо важливо відчувати, що вона люблена. Саме цьому й сприяє глибша розмова з коханою людиною, ділення своїми переживаннями.
— Зрештою, це й сприяє налаштованості жінки до інтимного моменту. Кажуть, жінку треба „доготувати“, щоб вона була „смачною“. Чоловіки значно швидше готові до близькості. Тому важлива також і прелюдія, щоб жінка могла відкритися, — каже експертка. — Жінки інші. Тому, щоб досягнути гармонії в стосунках, чоловік має вивчати свою кохану. Має бути й постулюдія — це теж дуже важливо, особливо для жінок. Бо після близькості, жінка прагне ділитися своїми емоціями.
Консерватизм чи новаторство?
Одне з запитань слухачів стосувалося того, що світ пішов вперед, а погляди на інтимні стосунки залишилися на рівні середньовіччя. Тобто ми підтримуємо консерватизм там, де його не мало б бути.
— Консервативність часто псує стосунки. В деяких парах взагалі соромляться про це говорити. І це проблема. Тому треба шукати різні способи відкривати один одного. Можна писати запитання чи думки письмово і так само письмово відповідати. Треба не боятися відкривати і говорити про вподобання. Інколи сімейним парам треба заново пізнавати один одного. Радять це робити поступово, починаючи з дотиків і відстежувати, які емоції переживаєте, потім переходити до поцілунків. Це своєрідний спосіб по-новому відкривати для себе свого чоловіка чи жінку, — радить Христина Решетило-Ковальчук.
Що ж стосується жінки, то дуже важливо, щоб увага чоловіка почалася ще від ранку. Це налаштовує її впродовж дня. Так, інколи спонтанність теж добра, бо дарує нові відчуття. Але моральна підготовка покращує стосунки.
— Звичайно, в стосунках бувають періоди „затишшя“. Та в жодному випадку не може бути примусу. Та пара має знати потреби один одного і розуміти їх. Зрештою, метод утримання — це час щоб скучити один за одного. В той час можемо шукати інші різноманітні способи проводити час разом і проявляти приязнь один до одного, — додала спікер.
В цілому зустріч вдалася досить насичена. Переконана, що чимало з почутого спонукнуть до переосмислення стосунків, підкажуть нові способи пізнання коханої людини.
Організували захід Соціальна ініціатива УГКЦ „Хтось не зробить“ у партнерстві з журналом „Кана“, Львівським сімейним HUB, Патріаршою комісією у справах молоді УГКЦ.
Наталія Павлишин, Дивенсвіт
