Архиєпископ Ерік де Мулен-Бофорт виступив із сильним захистом свободи церкви наприкінці пленарного засідання французького єпископату. Як голова цього органу він посилався на суперечки в церковно-державних відносинах, що виникли під час карантину, і особливо в той час, коли він готувався до його скасування та зберігалася абсолютна заборона на всі збори в місцях культу, тоді як в інших місцях це було можливо, хоча і для обмеженої кількості людей.
Голова французького єпископату зазначив, що таким чином він підносить стару проблему свободи Церкви, яка присутня в західній цивілізації принаймні з початку Середньовіччя, хоча насправді вона вже проявлялася у ставленні до перших мучеників.
Архиєпископ де Мулен-Бофорт наголосив, що вимагаючи свободи, Церква не хоче ухилятися від державних обов’язків або вимагати для себе жодних привілеїв. Свобода – це можливість вільно практикувати та проповідувати власну віру. У Франції свобода Церкви прийняла парадоксальну форму відокремлення від держави. Це не єдина модель, але, звичайно, не найгірша, – зізнався митрополит Реймсу. Завдяки цьому держава залишає релігіям повну свободу організовувати свої богослужіння за умови, що це не порушує громадський порядок. Під час поступового скасування карантину це правило було порушено, оскільки влада не лише видавала санітарні норми, але претендувала на право вирішувати, як ці норми мають виконуватися у житті релігійних громад.
Миряни, які з нетерпінням чекали повернення до нормального життя Таїнствами, вимагали поваги до свободи Церкви. Можна задатися питанням, чи не суперечило це бажання любові до ближнього, але факт залишається фактом, що християнство – це релігія присутності. Наша віра не ґрунтується на намірах чи ідеях, але це перш за все готовність вийти назустріч Христу, де б він не був присутній і де він нас кликав, додав голова єпископату Франції.
