Внаслідок пандемії коронавірусу майже дві третини християн в США відчувають дискомфорт при поверненні до богослужінь в храмі.
Американський інститут підприємництва (AEI) опитав більше 3500 американців, щоб дізнатися наскільки їм комфортно повертатися до звичайних богослужінь в умовах пандемії Covid-19, повідомляє Християнський Мегапортал invictory.com з посиланням на The Christian Post.
Серед опитаних 64% заявили, що вони відчувають «незначний» або «серйозний» дискомфорт через повернення до особистої участі у церковних богослужіннях.
Опитування AEI виявило значні відмінності у відповідях представників різних етнічних і релігійних груп.
61% опитаних білих євангельських протестантів відповіли, що позитивно налаштовані на повернення до реальних богослужінь. Тільки 26% іспаномовних католицьких респондентів заявили, що їм «дуже комфортно» відвідувати Святу Месу. Серед чорношкірих протестантів 42% сказали, що відчувають дискомфорт через необхідність відвідувати оффлайн богослужіння.
Через пандемію коронавірусу більшість церков в Сполучених Штатах вирішили закрити свої двері і перенесли богослужіння виключно на онлайн-сервіси.
Про такий стан речей попереджав отець Роман Лаба в середині квітня в статті
Церкву онлайн можна вимкнути
Звичайно, є позитивна сторона діджиталізації Церкви. Будемо сподіватися, що COVID-19 закінчиться або буде подолано, а медіа-діяльність Церкви продовжуватиметься. Однак з цим пов’язана значна небезпека.
Видиме зібрання вірних належить до природи Церкви.
Слово «церква» – гр. ecclesia походить від дієслова eccaleo – скликаний. Це громада, скликана для проголошення керігми. Ecclesia est creatura Verbis! Про цю видиму природу Церкви Папа Пій XII в енцикліці Mistici Corporis Christi пише так:
Що Церква є Тілом, часто проголошують слова Святого Письма. «Христос, – каже Апостол, – є головою тіла Церкви» (Кол. 1:18). Якщо церква є тілом, вона повинна бути єдиною і неподільною, згідно зі словами Павла. “Ми всі є одним тілом у Христі” (Рим 12, 5). Церква має бути не тільки єдиною і неподільною, але й конкретною і видимою, як навчає наш попередник папа Лев XIII в енцикліці Satis cognitum: “Оскільки це Тіло, воно має бути видимим для ока”. (Mistici Corporis Christi 13).
Віртуалізація Церкви, як би в умовах пандемії не була виправданою, сильно послаблює знак спільноти. Тоді єдиним знаком Церкви є зібрана родина – «домашня церква» – як каже апостол Павло. Але родина зібрана перед екраном монітора, яка уважно дивиться на священика є досить рідкісним явищем. Практикується паралельне виконання хатніх справ разом з переглядом онлайн трансляції літургії. І великий виняток – католик, який з нагоди Святої Меси святково одягається.
Неможливо віртуально приймати таїнства
Напевно, не є великим секретом, що в мисленні сучасних людей межа між реальним та віртуальним світом дуже розмита. І тут … Церква все більше рухається у віртуальний світ і все менше залишається у реальному світі. Така діяльність вражає не лише природу Церкви, але й природу Таїнств. Таїнство не можна відвідувати на відстані, і прийом духовного Святого Причастя, хоча це глибока практика, не є прийомом Євхаристії. Не можна прийняти Тіло Господнє через екран, не можна хрестити, сповідати чи помазати хвору людину. Найвідомішим визначенням Таїнства є: видимий знак невидимої благодаті.
“Навіщо ходити до Церкви, якщо Церква” приходить “до мене?
Здається, що в серцях багатьох християн (особливо молодих людей, може виникнути питання: “Якщо я можу виконати всі обряди, залишаючись перед монітором свого гаджета, то навіщо йти до Церкви і слухати якусь нудну проповідь? Зрештою, чи можу я послухати когось привабливішого («крутого священика з іншої парафії») та в принципі “відвідувати” Месу, не виходячи з дому ?! У віртуальному світі людина ніби відвідує “духовний супермаркет”, де безкінечні ряди з товарами, поступово змінюють ментальність в бік споживацької моделі. Якщо місцевий священик мені не подобається, я можу “змінити” це одним клацанням миші. Уявіть, що хтось місяцями практикує цей шлях … Що він думатиме про Церкву та свою місію? Чи передбачали ми таку ситуацію і чи маємо на неї відповідь?
Скільки людей повернуться до церкви після карантину?
Звичайно, повернуться ті, хто пережив Бога наживо. Але давайте уявимо людину, яка вперше приїхала на катехезу для дорослих, почула Добру звістку, і … почався карантин. Крім того, Церква була показана як місце підвищеного ризику, де можна заразитися якоюсь інфекцією … Чи повернеться така людина до храму через 3 місяці?А через 4?
Нарешті, “онлайн” церкву можна вимкнути в прямому сенсі цього слова.
Медіа-гіганти такі як YouTube чи Facebook, не дуже прихильні до християнських цінностей. Починаючи з 2017 року, YouTube розпочав “боротьбу” проти так званої “мови ненависті” і заблокував багато християнських ЗМІ. З 5 червня 2019 року ця політика лише посилила свою інтенсивність.
