Литва повстала проти сурогатного материнства та заявила, що це кардинально суперечить гідності жінок і дітей. Парламент Литви, відомий як Сейм, 25 червня прийняв переважною більшістю голосів резолюцію (54 «за», 4 «проти», 3 «утрималось»), “що засуджує всі форми сурогатного материнства”. Документ підготовлений депутатами Християнсько-демократичної партії та був підтриманий членами інших партій, зокрема зеленими та соціал-демократами.
У резолюції, передусім, зазначається, що ця практика суперечить численним міжнародним договорам, а саме тим, що забороняють торгівлю дітьми, трафікінг та рабство, гарантують права жінок, зокрема, від експлуатації їх репродуктивних органів, захищають права дітей, усиновлення або навіть біомедицину.
Парламент підкреслив різницю між усиновленням, яке практикується в інтересах дитини і покликане виправити наявну проблему, і сурогатством, яке зосереджено на прагненні дорослих “завести” дитину, зачату для цієї мети з навмисним припиненням сімейних відносин. Сейм зауважив, що всі спроби регулювання сурогатного материнства лише заохочували репродуктивний туризм та експлуатацію жінок у бідних країнах, а сама практика сурогатного материнства – чи то повністю комерційна чи то альтруїстична – є сучасною формою рабства та торгівлі людьми і не може бути виправдана ні юридично, ні етично.
Парламент дійшов висновку, що лише повне і остаточне засудження всіх форм сурогатного материнства може усунути цю практику, яка порушує права та гідність людини. Тому він закликав Президента Республіки, Уряд та Міністра закордонних справ засудити всі форми сурогатного материнства. Крім того, він закликав вжити ефективних заходів на міжнародному рівні, в Раді Європи та Європейському Союзі, щоб забезпечити заборону цієї практики, як форми торгівлі жінками та дітьми, а також, щоб держави могли вільно відмовитись у визнанні спорідненості, встановленої за кордоном на основі сурогатного материнства. Сейм також закликав накладати великі штрафи тим, хто бере участь у міжнародних договорах про сурогатне материнство, включаючи медичні та юридичні агенції та посередників.
Розробляючи цю резолюцію, литовські члени Європарламенту спиралися на дослідження Європейського центру права і правосуддя «ECLJ». Це перший випадок, коли європейський національний парламент усвідомив серйозність порушень в результаті сурогатного материнства не лише міжнародного права, а тим більше прав та гідності жінок і дітей, і запропонував конкретні заходи щодо заборони цієї практики.
Занепокоєння литовських депутатів також сходяться з проблемами їх колег в інших європейських країнах. Наприклад, після скандалу з «сурогатними дітьми», заблокованими в Україні під час карантину, шведський депутат Олександр Крістіанссон подав наприкінці червня до Комітету міністрів Ради Європи письмове запитання щодо Європейської конвенції про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом, яка передбачає, що “материнська приналежність кожної дитини, народженої поза шлюбом, повинна ґрунтуватися виключно на факті народження дитини”, як у випадку з дітьми народжених заміжньою жінкою. Тим не менш, Україна реєструє жінку-донора, як матір у свідоцтві про народження, цим порушуючи європейське законодавство.
