«Медіа-трансляції Євхаристійних богослужінь було вирішенням серед надзвичайного стану, за яке чимало людей вдячні. Але віртуальна трансляція не може замінити дійсну присутність Господа в Євхаристійному богослужінні», – написав Папа Франциск у передмові до книги, приготованої кардиналом Вальтером Каспером й дослідником його напрацювань о. Джорджем Аґустіном.
Італійська версія книги вийшла у Ватиканському книжковому видавництві під заголовком: «Причастя та надія. Свідчити віру в період коронавірусу», а німецькомовний оригінал побачив світ у червні під заголовком «Бути християнином серед кризи коронавірусу. Свідчення життя в смертному світі». Її упорядники – кардинал Вальтер Каспер, який від 2001 по 2010 рік очолював Папську Ради сприяння єдності між християнами, та о. Джордж Аґустін, який заснував і провадить інститут, що досліджує його богословський доробок. Передмову до книжки написав Святіший Отець.
Несподівана буря
«Криза коронавірусу застала всіх нас зненацька, немов несподівана буря, змінивши в одну мить і повсюди в світі все наше родинне, трудове та громадське життя», – зазначає Папа, вказуючи на те, що чимало людей оплакують своїх померлих, багато-хто зазнав економічних труднощів, постраждав від безробіття. В багатьох країнах «саме на Пасху, головну урочистість християнства», не було можливості відслужити спосіб Пресвяту Євхаристію в спільнотний та черпати підтримку зі Святих Таїнств.
Ця ситуація «унаочнила всю вразливість, неспроможність та потребу викуплення» нас, людей, підваживши чимало гарантій, на які спиралося наше щоденне життя, та наших проектів. «Пандемія ставить перед нами фундаментальні запитання про щастя нашого життя, про скарб нашої християнської віри», – додає він.
Важливе нагадування
За словами Святішого Отця, ця криза стала тривожним сигналом, який спонукає роздумати над «найглибшим корінням», яке допомагає вистояти під час бурі. «Вона нагадує нам про те, що ми забули й занедбали деякі важливі речі в житті, спонукає нас замислитися над тим, що дійсно є важливим і необхідним, а що – менш важливим або лише таким здається», – пише він, додаючи, що йдеться про час випробування та прийняття рішення про те, щоби по-нову зорієнтувати своє життя на Бога.
«Ця криза показала нам, що саме в ситуаціях надзвичайного стану ми залежні від солідарності інших та заохочує нас по-новому віддати своє життя на служіння іншим. Вона повинна обтрусити нас із глобальної несправедливості, аби ми могли пробудитися й почути волання бідних і нашої важкохворої планети», – підкреслює Глава Католицької Церкви.
Послання воскресіння
Папа Франциск нагадує про те, що в сам розпал кризи коронавірусу ми святкували Великдень і чули пасхальне послання про перемогу життя над смертю, яке підкреслює, що «як християни, ми не повинні дозволити, щоби пандемія нас паралізувала». «Пасха, – наголошує він, – дарує нам надію, довіру та мужність, скріпляє нас у солідарності. Вона каже нам здолати суперництво минулого та визнати одні одних членами великої родини, що виходить за будь-які границі, в якій кожен носить тягарі іншого».
Зрештою, загроза заразитися вірусом повинна навчити нас іншої «заразливості»: заразливості любові, «що передається від серця до серця». «Я вдячний, – зазначає Святіший Отець, – за численні знаки готовності допомагати та геройські зусилля медперсоналу, лікарів і священиків. Протягом цих тижнів ми відчували силу, яка випливає з віри».
Сила Євхаристії
Як зауважив Папа, перший етап кризи, під час якого не були можливими прилюдні богослужіння, «став для багатьох християн періодом болючого євхаристійного посту». «Чимало відчули, що Господь присутній всюди, де двоє або троє збираються в Його ім’я. Медіа-трансляції Євхаристійних богослужінь було вирішенням серед надзвичайного стану, за яке чимало людей вдячні. Але віртуальна трансляція не може замінити дійсну присутність Господа в Євхаристійному богослужінні. Тож радію з приводу того, що відтепер стало можливим повертатися до нормального літургійного життя. Присутність воскреслого Господа в Його слові та в Євхаристійному богослужінні дасть нам сили, необхідні для долання важких проблем, які чекають на нас», – стверджує Святіший Отець, висловлюючи сподівання на те, що богословські роздуми, вміщені в цій книзі, пробудять у багатьох людей «нову надію та нову солідарність».
