Пандемія страху та прогулянки по воді

1 Цар 19, 9а. 11-13; Пс 85 (84); Рим 9, 1 – 5; Мт 14, 22-33

Коли народ наситився, Ісус зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від Нього, тим часом як Він відпускав народ. І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, Він був там сам один. Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний. О четвертій сторожі ночі Ісус прийшов до них, ступаючи морем. Учні, побачивши, що Він іде морем, жахнулись. «То привид!» – заговорили й закричали з переляку. Та Ісус тієї ж миті мовив до них: «Заспокойтесь, – це Я, не страхайтеся!» Аж тут Петро озвавсь до Нього й каже: «Господи, коли це Ти, повели мені підійти водою до Тебе!» «Підійди!» – сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса; але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: «Господи, рятуй мене!» Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: «Маловіре, чого засумнівався?» І як увійшли до човна, вітер ущух. А тоді ті, що були в човні, вклонилися Йому до ніг, кажучи: «Ти істинно – Син Божий!»

Від березня місяця, більшість країн світу впровадила карантин, який мав би рятувати світ від загрози COVID – 19. Глобальні інституції, які впливають на уряди окремих держав, уже півроку тримають світове суспільство у «санітарній в’язниці», час від часу полегшуючи, або посилюючи її межі. Цього часу було достатньо, щоб помітити наступні факти:

• Ніхто не прислухався до науковців, які виступали проти доцільності такого карантину, наприклад Джон Іоаннідіс (Стенфордський Університет)¹, Сунетра Гупта, професор Оксфордського Університету², Майкл Левітт (Стенфордський Університет, лаурят Нобелівської Премії з хімії)³.

• Ніхто навіть не розпочинав з ними нормальної наукової дискусії, а будь які спроби розпочати таку дискусію закінчувалися тролінгом, мовляв «Ви з тих, хто вірить у чіпізацію і таємні плани Біла Ґейтса».

• Карантин явно використовувався для боротьби з Церквою. До храмів на Літургію спершу впускали 10 осіб (у деяких країнах – 5), і це не залежно від розмірів храму. А Церкву представляли як одне із найнебезпечніших місць, а навіть розповсюджувачем пандемії. Ситуація дійшла до абсурду, коли в Соборі Саграда Фамілія (Барселона) дозволили знаходитися 1700 туристам одночасно і в той самий час місцева влада оштрафувала Церкву, бо на Святій Месі було дещо більше 10 осіб.

• Країни поступово входять в економічну кризу, таким чином стаючи все більше залежними від глобальних інституцій і поза урядових організацій.

Хотів би затриматися над одним набагато більш вагоміших наслідків так званої пандемії. Мало хто помітив, що пандемія COVID поволі перемінюється в пандемію СТРАХУ. Нещодавно розмовляв з одним із священиків з Іспанії, який ділився станом тамтешнього суспільства. Не зважаючи на те, що в Іспанії карантин вже значно послаблено, багато людей далі бояться виходити з дому не лише до Церкви, а й у магазин.

Професор Букінгемського Унверситету Кароль Сікора сказав, що страх вб’є більше людей ніж вірус⁴…

Стаття опублікована в медичному науковому часописі The Lancet досліджує ряд рапортів, які стосуються осіб підданих карантину. Аж 60% таких людей мали об’яви депресії, які тривали довго після закінчення карантину⁵. Лише 5 % осіб були задоволені так само як і до карантину. Згідно цих досліджень, ізоляція і пов’язаний з нею стан нудьги значно підвищує стан страху і неспокою. Найбільш шкідливими були періоди карантину, які осягнули понад 10 ДНІВ. Брак соціальних відносин поглибив стан розчарування і пригнічення.

Набагато легше переживається карантин, коли всі знають дату його закінчення… Найбільш негативні наслідки карантину особи зазнавали не під час тривання самого карантину, а декілька місяців після його закінчення. The Lancet перераховує тут втрату почуття безпеки, особливо фінансової безпеки, страх перед черговою ізоляцією ітп. Це наслідки карантину, який тривав 10 днів і більше. А які будуть наслідки карантину, який у гострій формі тривав місяць, два або три місяці?

Антихристиянських елітам вигідно тримати суспільство в СТРАХУ. Страх, який оснований на людському інстинкті виживання найміцніший. Хто його використовує? Відповідь дає нам Послання до Євреїв:

А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерті, тобто диявола, 15 і визволити тих, що їх страх смерті все життя тримав у рабстві (Євр 2, 14 – 15).

Сьогодні ми дуже подібні до Апостолів, які посеред ночі, у темряві, в човні прямують на другий бік. Чи може в такій ситуації бути Христос!? Ісус прийшов до них морем і сказав дуже важливі слова: ВІДВАГИ! Я Є! НЕ БІЙТЕСЯ! Слова Я Є, натякають на об’явлення Імені БОЖОГО – Я Є, ТОЙ, ХТО Є! Це Ім’я Бог явив Мойсею, коли явився Йому посеред палаючого куща. Єврейські мудреці кажуть, що палаючий кущ символізував страждання Народу Ізраїлського, який перебував у рабстві і який очікував визволення, очікував Пасхи! В Ісусі Христі це Ім’я являється в повноті! В Ньому Отець дає Тобі запевнення! ВІДВАГИ! Я Є! Я НЕ ЗАЛИШУ ТЕБЕ СЕРЕД ЦІЄЇ БУРІ СТРАХУ!

Ті самі слова лунають врешті з уст Ісуса Христа Воскреслого!

Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже: “Мир вам!” 37 Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать. 38 Та він сказав їм: “Чого стривожились? Чого ті сумніви постають у серцях ваших? 39 Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.” (Лк 24, 36 – 39).

А якщо Христос з нами, то що нас може відлучити від Його любові? Пандемія? Коронавірус? Масонерія? Сорос?

Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? 36 Як написано: «За тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець (призначених) на заріз.» 37 Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас. 38 Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39 ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім (Рим 8, 35 – 39).