Про це повідомляє Vatican News.
Там, де обставини на це дозволяють, нагальним є повернення до християнського життя із фізичною присутністю на Святій Месі, оскільки жодна трансляція не є рівнозначною особистій участі й не може її замінити. На цьому наголошує кардинал Роберт Сара, Префект Конгрегації Божественного культу й дисципліни Святих Таїнств у листі на тему служіння літургії в період тривання пандемії Covid-19 та після її завершення. «З радістю повертаємося до Євхаристії», – таким є заголовок цього документа, адресованого очільникам єпископатів і апробованого Папою Франциском 3 вересня 2020 року.
Спільнотний вимір християнського життя
Кардинал Сара зазначає, що пандемія потрясла не лише соціальне та родинне життя, але вплинула також на життя християнської спільноти. За його словами, слід пам’ятати, що «спільнотний вимір має богословське значення», адже наш Бог – це «взаємини Осіб у Пресвятій Трійці», Він «входить у взаємини з людиною та кличе її до взаємин із собою». І в той час, як язичники споруджували храми, присвячені виключно божеству, до якого люди не мали доступу, християни споруджують місця, що є «domus Dei et domus ecclesiae», тому «Господній дім передбачає присутність родини Божих дітей».
Співпраця з цивільною владою
«Християнська спільнота ніколи не шукала відокремлення і ніколи не робила із церкви зачинену цитадель. Сформовані в цінностях спільнотного життя та шукання спільного блага, християни завжди шукали включення у суспільство», – зазначається в листі, звертаючи увагу на те, що серед надзвичайного стану в охороні здоров’я проявилося почуття відповідальності, що виразилося у слуханні та співпраці з цивільною владою та експертами. Єпископи проявили готовність приймати «важкі і болючі рішення», аж до тривалого призупинення участі вірних в служінні Євхаристії.
Нагальність повернення до нормальності
«Однак, як тільки обставини на це дозволяють, необхідним і нагальним є повернення до нормальності християнського життя, домівкою якого є храм, а літургійні відправи, особливо, Євхаристія, “вершиною, до якої прямує діяльність Церкви та джерелом, з якого випливає вся її сила” (Sacrosanctum Concilium, 10)», – наголошує кардинал Сара, цитуючи Другий Ватиканський Собор. За його словами, «період євхаристійного посту» міг посприяти у тому, щоб ми наново відкрили «життєву необхідність, красу й незмірну цінність» Євхаристії, тож як тільки це стає можливим, слід повертатися до неї «з помноженим прагненням зустріти Господа, передувати з Ним, отримати Його та нести ближнім через свідчення».
Очільник літургійної конгрегації визнає, що «засоби комунікації здійснюють цінне служіння для хворих і для тих, які не мають можливості піти до церкви, і виконали велике служіння, транслюючи Святу Месу в період, коли не було можливим служити її в спільноті», однак «жодна трансляція не може зрівнятися з особистою участю чи замінити її». Більше того, лише самі такі трансляції несуть загрозу «віддалити нас від особистої та інтимної зустрічі з втіленим Богом», Який вручив Себе нам «у реальний, а не віртуальний спосіб». Тож коли будуть визначені та введені конкретні заходи для зменшення до мінімуму загрозу зараження вірусом, «необхідно, аби всі наново зайняли своє місце в зібранні братів і сестер».
Деякі напрямні
У листі запропоновано деякі напрямні для сприяння «швидкому й безпечному поверненню до Євхаристійного богослужіння». Водночас, «необхідна уважність до приписів гігієни та безпеки не повинна привести до вихолощування жестів і обрядів». Єпископів заохочується рішуче подбати про те, аби «участь вірних в служінні Євхаристії не прирівнювалася цивільною владою до “скупчення” або ж не сприймалася як рівнозначна, чи, навіть, підпорядкована рекреаційним зібранням». Слід пам’ятати, що літургійні приписи не належать до компетенції цивільної влади.
Сприяння участі вірних у богослужіннях не повинно супроводжуватися «імпровізованими обрядовими експериментами» та відбуватися «в повній пошані до приписів, які містяться в літургійних книгах». За вірними визнається «право отримувати Христове Тіло та адорувати Господа, присутнього в Євхаристії, в передбачені способи, без обмежень, які виходитимуть за межі гігієнічних приписів, виданих цивільною владою чи єпископами».
Послух єпископам
Щодо цього, кардинал Сара дає дуже чітку вказівку: «Надійним принципом, щоб не помилитися, є слухняність. Послух законам Церкви, слухняність єпископам. У періоди труднощів, таких як війни, пандемії, єпископи та єпископські конференції можуть видавати тимчасові приписи, яким слід бути слухняними». Слухняність зберігає «скарб, довірений Церкві», натомість, ці розпорядження втрачають чинність, коли «ситуація повертається до нормального стану».
Підсумовуючи, Префект Конгрегації Божественного культу й дисципліни Святих Таїнств наголошує, що Церква оберігає людську особу «в її повноті», а тому «необхідну турботу про громадське здоров’я» вона поєднує «зі звіщенням та проводом до вічного спасіння душ».
