У Франції розгортається кампанія католицьких феміністок проти «гендерної дискримінації в католицькій церкві», при цьому жінки подають свої кандидатури на посади вищих ієрархів, навіть не маючи шансів на обрання, повідомляє theguardian.
Рух очолила жінка-академік, що подала свою кандидатуру на пост католицького архієпископа Ліонського. Цей крок отримує підтримку «прогресивного» духовенства і мирян по всьому світу, хоча у неї немає ані найменших шансів на успіх. 73-річна Енн Супу (Anne Soupa), академік богослов’я і біблеїстики, стверджує, що в Католицькій церкві йде процес «пробудження жінок». Уже не менше семи інших католичок у Франції наслідували її приклад і подали заявки на вищі духовні посади, на які за правилами церкви обираються тільки чоловіки. Більше 17 тисяч людей вже підписали петицію на підтримку кандидатури Супи на пост архієпископа Ліонського після виходу у відставку кардинала Філіпа Барбаріна (Philippe Barbarin). Кардинал довго проходив судові поневіряння за звинуваченнями у приховуванні сексуальних насильств в лоні церкви, і подав у відставку тільки після того, як апеляційний суд скасував вирок та виправдав єрарха.
Енн Супу
Римсько-католицька церква не допускає священство жінок, а папа Франциск відкидає всі спроби зміни природи таїнства священства. Однак у квітні цього року він все ж створив нову церковну комісію для вивчення питання про допустимість посвячення жінок в сан дияконів – після того, як попередня комісія так і не змогла дійти згоди. У серпні він призначив шість жінок у відомство, яке контролює фінанси Ватикану, і це рішення багато хто визнав важливим кроком у виконанні його обіцянки про збільшення представництва жінок на керівних посадах в церкві.
Однак ліберали вважають, що його дії мало допомагають у боротьбі з так званою гендерною дискримінацією в церкві. Запускаючи свою виборчу кампанію, Супу заявила в Твіттері: «Виключення половини людства не тільки суперечить посланню Ісуса Христа, але і шкодить самій церкві, яка тим самим вирощує в собі середовище, яке сприяє насильству. Це дає мені нагоду заявляти про своє право на титул єпископа, це робить мою кандидатуру законною, – підкреслює Супу. – Однак мені забороняють це робити. Чому існує тільки одна допустима модель єпископа – самотній літній чоловік в чорному? »
Нещодавно архієпископ Гамбурзький Стефан Гессе (Stefan Hesse) закликав до відкритих дебатів про рукоположення жінок в католицькій церкві. Його прихильники кажуть, що священство жінок зможе оживити церкву в тих районах, де гостра нестача священиків підриває її життєздатність, а також в тих парафіях, де судові позови за звинуваченням священиків в сексуальному насильстві позбавили церкву підтримки мирян. Міріам Дуіньян (Miriam Duignan), актівістка організаціі за священство жінок Women’s Ordination Worldwide: “У церкві швидко зростає підтримка нашого руху. Віруючі католики явно не поділяють зневажливого ставлення Ватикану до жінок і готові бачити їх на високих духовних посадах нарівні з чоловіками ».
Французькі жінки, які подали свої кандидатури на духовні посади, традиційно відкриті тільки для чоловіків, сформували альянс Toutes Apôtres! А посол Ватикану у Франції архієпископ Селестіно Мільоре (Celestino Migliore) запропонував провести зустріч з активістками цього жіночого альянсу.
Отож, ми стаємо свідками глобального розмивання осердя Католицької Церкви – таїнств. Протягом карантину нас запевняли у небезпечності Євхаристії, останні роки кампанії з дискредитації священства перетворили католицького пресвітера на потенційного педофіла для більшості споживачів світських новин.
Скандальні звинувачення викрикуються з перших шпальтах газет, натомість спростування часто фальшивих звинувачень не знаходить місця у великих ЗМІ. Не чути вибачень з боку видань, які, наприклад, очорнили того самого кардинала Барбаріна. Атака на священство також направлена з боку феміністичних груп, як бачимо з новини. Напевно французький прецедент стане не поодиноким випадком, а глобальною тенденцією.
Активізуються феміністичні та проЛГБТ групи, які зажадають собі місце в католицькій єрархії. Вони будуть апелювати до дискримінації та нерівномірного представництва. Водночас в середині католицької Церкви з’являтимуться голоси, які маніпулюючи аргументами, створюватимуть недовіру до чинної єрархії та вводитимуть вірян в сумніви щодо природи священства, таїнств та загалом Церкви. Їхні проповіді і роз’яснення, в яких пдваживатимуться правди Церкви покликані викликати у слухачів може навіть не до кінця усвідомлене відчуття прихованої можливості: “А чому б і ні?”
Вже сьогодні твердиня на скелі має збагнути канали та напрямки, за якими буде атакова і готуватися до цих ударів, навчаючи вірян, пояснюючи основу нашої віри, проводячи систематичну катехізацію дорослих та сімей, бо саме з їхнього середивища вийдуть нові покликання до богопосвяченого життя.
