Благодійна організація, що піклується про церкви, які були змушені залишатися закритими через реакцію уряду на COVID-19, говорить про загрозу їх закриття через часткову втрату фінансування за допомогою десятини та пожертвувань. На основі звіту, опублікованого церковними уповноваженими у липні, їх кількість оцінюється між 131 і 368.
У звіті частково йдеться про суттєве стратегічне занепокоєння Церкви через негативний вплив пандемії на інфраструктуру, і те, що якщо багато церков не відкриються або не зможуть стабільно працювати, то рано чи пізно може знадобитися більше закриттів.
Ця цифра була отримана завдяки опитуванню в єпархіях, де очікували розпочати закриття протягом наступних двох-п’яти років.
За середньою оцінкою, кількість церков в Англії – 16 000 церков. Це суттєве зниження в порівнянні з 18 666 у 1941 році. Тенденція до зниження пояснюється “сильним культурним відступом від англіканської віри” і меншою кількістю людей, які відвідують богослужіння. Також це показник секуляризації населення та християн.
Протягом 1990-х років цифра закриття церков залишалася незмінною, і складала від 20 до 25 на рік. Це ставалося через те, що сільські громади вважалися замалими або не мали змоги утримувати витрати на поточне утримання.
У звіті також йдеться, що між 1969 та 2021 роками було закрито 2013 церков. Це було зроблено за допомогою продажу, або перетворення на житло, магазини, офіси чи громадські центри. Понад 500 з цих церков було зруйновано.
Торік 42 єпархіальних єпископів були звинувачені у розкішному способі життя, залишаючи нарікати сільські церкви та їхніх парафіян.
Ланцюжок закриття церков торкнулися усіх конфесій Англії. За даними Інституту Гейтстоун, з 2001 по 2017 роки близько 500 церков у Лондоні були закриті та перетворені на приватні будинки.
Статистика Інституту соціальних досліджень показала зниження проценту британців-англіканців з 21% до 17% населення між 2012 та 2014 роками, що становить 1,7 мільйона осіб. За даними британських опитувань, серед тих, хто в Англії та Уельсі визнав себе релігійно не пов’язаними, переважали християни.
Благодійний фонд збереження церков додав, що закриття місця поклоніння не повинно бути швидким або легким. Люди з відповідним досвідом мають робити відповідальну та розумну оцінку, а також потрібна можливість для всієї спільноти висловити свої погляди.
У відповідь на занепокоєння церковні уповноважені додали, що для церковної спільноти закриття церкви та її повторне використання часто розцінюється як провал. Це є частково причиною того, що більшість не закриваються. Закриття може бути травматичним для громади, але мовою державної політики це є перехід, а не смерть.
Слово про слово
