А ви знали, що у Cтародавньому Римі існувало три різновиди шлюбу?
Римське суспільство було дуже патріархальним. Так, жінки навіть не мали власних імен тільки ім’я роду. Якщо при цьому народжувались більше двох дівчат їх відрізняли по номерам – Юлія Корнелія Перша, Юлія Корнелія Друга, як приклад. З самого народження батько або голова роду шукали нареченого для своєї доньки. І довгий час домінувала традиція, в якій жінки, покидаючи рідний дім, переходили під владу чоловіка. Інколи наречену викупали за символічну плату в одну монету. У самому шлюбі дружина не могла розпоряджатися грошима сім’ї, навіть приданим. Хоча при цьому жінка мала досить велику самостійність і користувалася повагою. Вона могла самостійно брати участь у культурних заходах того часу, як-то званих обідах, театрах, іграх тощо.
Але, якщо чоловік мав таку волю, він міг віддати дружину знайомому чи другу на певний час…
Як ви розумієте, жінкам це не дуже подобалось. Але юридична необхідність – спадщина, громадянство і причетність до родів, змушували реєструвати інші форми шлюбу.
Тому з’явився шлюб «за звичкою давності». До наших часів така форма дійшла у вигляді «цивільного шлюбу». Як і у нас, в Стародавньому Римі жінка, яка прожила у будинку неодруженого чоловіка признавалася його дружиною за згодою сторін.
Але є суттєва відмінність – жінка могла дуже просто і законно звільнитися від такого шлюбу, якщо провела три ночі поспіль за межами будинку.
Такий шлюб довгий час був дуже популярний, як і встановити його юридично легко, так і позбавитись. Тому імператор Октавіан Август його скасував.
Імператор Август свого часу був дуже стурбований сімейними відносинами в державі і мав на це причини. Під час його правління занепад сімейних чеснот привів до великої кількості неодружених серед молоді та, в свою чергу, зменшення народжуваності. Тому імператором був введений новий тип браку, в якому закінчувалось довічне перебування жінки під владою чоловіків. По-перше, за законами, якщо опікун відлучився більше як на день, і жінка поскаржилася на нього, вона мала право обрати нового, за власним бажанням.
По-друге, при народженні трьох дітей жінка повністю звільнялася від опікунства і отримувала таку ж свободу, як і її чоловік. Це був той єдиний момент, коли жінка могла самостійно подати на розлучення.
Шлях до злагоди в сім’ї пройшов століттями, і навіть імператори розуміли його важливість.
Ігор Ухварін
