Останнім часом бачу, що багато молодих сімей розпадається. Молоді люди знаходять один одного, зустрічаються і вирішують поєднати свої долі. Не думаю, що всі вони одружуються з метою, щоб потім розлучитись. Поки зустрічаються, кожен хоче показати себе з кращої сторони. Як хлопець так і дівчина. Під час спільного життяназовні виходять риси, які вони не показували або не хотіли бачити в своїх партнерах. Виникають конфлікти. Часто справжньою причиною є історія життя не тільки конкретних людей, але і історія родини. І можливо не одного покоління.
Спостерігав за багатьма парами, які пройшли цей тяжкий період життя. Знайшов одну спільну рису.
В більшості випадків мама сама виховувала свою дитину.
Дитина, яка народжується, повністю відкрита на вивчення зовнішнього світу. Вона пізнає світ в першу чергу через родинне оточення. З народження маля отримує потребу жити в повноцінній сім’ї, де є і мама і тато. Саме від них вона бере приклад бути жінкою, чоловіком, мамою чи татом у майбутньому, перебирає ролі, хто і що має робити, які обов’язки нести.
Коли дитина росте лише з одним з батьків, вона не може наслідувати правильної моделі поведінки в сім’ї. Особливо бачу, коли нема в хаті тата. Мама все робить сама. Зранку до вечора – на роботі. Потім – побутові проблеми, які вона має вирішувати. Вона сама приймає всі рішення, в тому числі стратегічні. Не має часу на себе, для того, щоб відчути себе жінкою, ніжною і тендітною. Щоб творити родинний затишок. Вона мусить виживати. Часто буває, що нарікає на чоловіків, буцімто від них нема ніякої користі, а «я все сама можу» і чоловік потрібен лише для того, щоб зачати дитину.
Дівчинка перебирає на себе спосіб поведінки матері. Часто вона не отримує тепла і ніжності, якого потребує.
Я бачив дівчинку, яка росте з мамою і мріє про «хоч якогось тата», досвідчував як вона горнеться до чоловіків.
І коли почне зустрічатись з хлопцем, вона не знатиме, як має поводитись в спільному житті. Хлопець може бути потрібний їй лише для того, щоб завагітніти, а далі – сама. І так з покоління в покоління. Або, коли вже і одружаться і будуть разом, дівчина перебирає на себе чоловічу роль, починає керувати чоловіком і домінувати над ним. Чоловік до якоїсь межі може впиратись, виникатимуть конфлікти. Рідко, коли вдається переламати таку ситуацію і все стає на свої місця. Частіше буває, що чоловік або спивається, бо не витримує психологічного навантаження, або залишає сім’ю, щоб жити у спокої. І виходить, що «Мама була права…».
Хлопець, який виховується тільки мамою, у всьому стає залежним від жінки. Він не бачить прикладу, що значить бути чоловіком, бути лідером і як повести за собою дружину. Він звик, що за все дбала мама і очікує, що вона передасть його у «добрі» руки. Зустрічаючись з дівчиною, він може до певної межі грати роль сильного чоловіка, але у реальному спільному житті йому дуже тяжко буде перебудувати свою поведінку, щоб бути опорою для своєї дружини. А справжня жінка потребує саме того, щоб було на кого спертись. Лише тоді вона зможе нормально будувати сімейне гніздо і затишок. В таких ситуаціях також виникатимуть конфліктні ситуації, які можуть призвести до розриву. І знову залишається неповноцінна сім’я, в якій діти виховуються у неприродній атмосфері.
Хибну модель поведінки чоловіка і жінки я бачив на прикладі кількох поколінь в одній сім’ї.
Тому варто у період кризи знайти першопричину тої ситуації. Шукати її у минулому. Коли знаєш причину, тоді легше побороти проблему і вилікувати родину. Воно того вартує, щоб майбутні покоління були щасливішими ніж минулі.
Андрій Мельник
