Як часто можна почути від оточуючих фрази: «Я нічого не можу зробити», «від мене нічого не залежить», «це обставини так склалися», «політики погані», «криза», «мій керівник – козел», «чоловік – негідник», «жінка – дурепа» тощо. Такими фразами люди, навіть, в більшості випадків не розуміючи цього, знімають з себе відповідальність за своє життя.
Людині, яка весь час використовує таке мислення, складно зрозуміти, що життя, яким вона живе, є продуктом лише її вибору. І тут зовсім ні до чого погані політики, поганий чоловік чи керівник. Адже, це ти і тільки ти обираєш, яким чином тобі вчиняти кожну мить свого життя.
На жаль, на запитання «на скільки відсотків ваше життя залежить від вас?» більшість респондентів, не замислюючись, відповідають: на 50-70% не більше.
Для того, щоб розібратися, хто ж несе відповідальність за наше життя , необхідно зрозуміти наступну схему:
ПОДІЯ – ІНТЕРПРЕТАЦІЯ – РЕАКЦІЯ – РІШЕННЯ – РЕЗУЛЬТАТ
В момент, коли відбувається якась подія, наша відповідальність за цю подію складає приблизно 0%, якщо ця подія має зовнішнє походження (прийняте законодавство, військові дії, природне явище тощо).
В момент, коли ми надаємо оцінку (інтерпретацію) вищезгаданої події відповідальність за це вже на 100% перекладається на нас. Лише ми можемо вирішувати: те що іде дощ – це добре чи погано; зміни в законодавстві – це катастрофа чи можливість змін…. Основний зміст тут полягає в тому, що
кожен з нас живе у своєму кінофільмі. У когось це мелодрамма, для інших – боєвик, а деякі живуть в постійній мильній опері.
В момент інтерпретації події, ми всі схильні домальовувати (дофантазовувати) можливі варіанти її розвитку. Ці варіанти, як правило, не мають нічого спільного з реальністю, і формуються на підставі нашого попереднього досвіду, в більшості випадків, негативного.
Далі іде наша реакція, яку ми обираємо в залежності від жанру «внутрішнього кінофільму». Ось чому в, здавалося би, однакових зовнішніх умовах реакція різних людей на одну і ту саму ситуацію іноді виявляється протилежною. Наприклад: одна людина при зустрічі з собакою посміхається і простягає руку, щоб попестити тварину, інша в паніці втікає… І як ви вважаєте, хто в даному випадку несе відповідальність?
Оцінивши подію, обравши тип реакції, наступним кроком є прийняття рішення стосовно нашої теперішньої та майбутньої поведінки по відношенню до даної ситуації. І тут вже не перекладеш відповідальність на когось, адже за рішення також на 100% відповідаємо саме ми, а не ті особи, яких ми звинувачуємо у всіх своїх бідах.
На останок, ми отримуємо певні результати. Вони нам можуть подобатися або ні. Лише свідомі люди, мають силу брати на себе 100% відповідальність ще й за результати прийнятих ними рішень. На жаль, відсоток таких людей дуже низький. Але саме їм належать всі можливі блага цього життя.
Будьте відповідальними!!!
Оксана Бордюг, коуч
