Хороший інтерактив на літо для усієї родини
Подолати сотню кілометрів, а то й більше власними ногами, якщо ти не спортсмен чи маєш проблеми з витримкою – неможливо?
Бог каже, що немає нічого неможливого і не втомлюється постійно нам це доводити.
Щороку тисячі паломників з різних куточків України вирушають до своїх улюблених святих місць. З надією в серці, вони відкидають страх і бачать перед собою лише мету. Цілими родинами, з маленькими дітками чи вже в досить поважному віці, люди жертвують своїми фізичними зусиллями задля духовного спокою і благодаті.
Цей час, то не просто вихід зі звичної зони комфорту, а час свідомого обмеження і пошуків.
Зазвичай, люди несуть в своїх серцях якісь наміри, чи то за себе, чи за близьких, жертвують Богу цю дорогу. Однак, братерська атмосфера, котра панує між усіма учасниками мандрівки, допомагає з легкістю долати кожен кілометр у нестерпну спеку чи сильну зливу. На кілька днів ця група людей стає родиною, котра не залишає своїх членів на половині шляху, лише простягає руку допомоги або пляшку холодної води. Як кожна отара, ця родина має свого пастиря. Священник, який відповідає за організацію і рух уього паломництва, це людина, котра докладає багато зусиль, щоб кожен був ситий, мав місце для ночівлі і хорошу духовну підтримку.
Паломників об’єднує не лише одна дорога, наявність наміру, молитва, а й спільне пережиття і навіть жарти, які народилися під час руху. Спогадів і вражень після пережитого вистачає на весь рік. Тому відважившись одного разу, люди повертаються з кожним роком знову і знов, щоб свідомо подолати цю важку дорогу в чудовій атмосфері.
Паломництво – це свідоцтво великої християнської родини, котра виходить на дороги своєї країни і показує, що канікули повинні бути з Богом, а не від Нього.
Страх має великі очі, але не повинен замилювати погляд, щоб відмовитись від спроби фізичного зусилля задля духовного зміцнення . Жоден досвідчений паломник, не скаже, що в цей час він втратив щось більше, ніж отримав. Під час ходи, в елементарних розмовах з іншими паломниками, в конференціях, в розповідях духовних осіб можна знайти відповіді на багато запитань, відкладених на потім, або ж навіть зрозуміти, що відповідь і зовсім не потрібна.
Здавалось би, паломництво таке важке зусилля, але після пережитого в учасників залишаються лише приємні спогади, нові друзі і хороші знайомі по всій країні, а згадки про мозолі чи травмування, перетворюються лише на кумедні жарти.
