Протягом року, а може навіть не одного, абітурієнти готуються до вступу в бажані навчальні заклади. В гонитві за мріями і в пошуках себе, зважуються на радикальні зміни свого середовища. Сміливі і не дуже, вони залишають Україну та оселяються в гуртожитках найкращих закордонних ВУЗів. Однак перед від’їздом батькам слід подбати не лише про матеріальний зміст валізок своїх дітей, а духовну і моральну підготовку до змін.
Між званням “абітурієнт” і “студент” зовсім невеличкий відрізок часу. Проте вже на цьому шляху дитина зіштовхується з першими випробуваннями і здобуває досвід у самостійному прийнятті рішень. Власне, це і є початком насиченої дороги студентського життя.
Перетинаючи кордон, майбутній студент повинен усвідмолювати, що окрім нових знайомств, цікавих занять і вільного від батьків життя, його чекає період адаптації. Мова, суспільство і умови проживання – це те, для чого необхідний час. Незважаючи на характер і індивідуальність, абсолютно всі піддаються культурному шоку.
Що це означає?
Це ситуація, коли людина потрапляє в інше культурне середовище, відчуваючи при цьому спантеличення, дезорієнтацію та емоційне збудження. Сумування за рідним домом, нарікання на нове оточення, постійне порівняння домівки з місцем навчання, відчуття самотності і дискомфорт, це лише деякі приклади прояву цього шоку. Цей стан може тривати від кількох годин до кількох років. Батьки повинні не лише підтримувати свою дитину в цей час, а й заздалегідь підготувати до труднощів самостійного життя в іншій країні. Поради і постійний зв”язок полегшить пристосування і вихід вже з такої звичної зони комфорту.
Навчання за межами своєї країни це чудова нагода і великі можливості. Проте, необхідно обрати те місце, де студенту буде комфортно, адже дуже важливо відчувати себе щасливим в тому місці, де ми є. Батьки краще за будь-кого знають свою дитину, тому з великою мудрістю повинні товаришувати їй на цьому шляху. Вони ж, як перша медична і психологічна допомога, як надійний захист і укриття, як центр підтримки і порад.
Тому вступ до закордонного ВУЗ-у має бути особливо спільною працею абітурієнта з батьками.
Алінка Барибіна
