Маю досвід спілкування з жінками, які пройшли через розлучення. В кожної був свій шлях, свої причини чому так сталось. Але в них є одне спільне. Вони не хочуть бути одинокими. Думаю, відповідальність за розлучення є на обох партнерах. І хоч часто вони кажуть, що чоловік був поганий, гуляв, зраджував чи пив, часткова відповідальність є на тих самих жінках. Він до одруження в основному не планував того робити. Мав плани збудувати нормальну сім’ю, любити дружину, дітей. Хіба це був вимушений шлюб. В основному люди, які створюють сім’ю не планують пити, гуляти чи шкодити людині, з якою живуть. Часто це змінюється після певного часу спільного життя. Зауважив, що жінки частково самі провокують, щоб до них так відносились. Можливо і несвідомо, але такі речі треба проговорювати.
Зауважив декілька типових ситуацій.
- Жінка хоче домінувати над чоловіком. Виконувати чоловічу роль. Особливо тоді, коли народиться дитина, бо підсвідомо гадає, що чоловік нікуди не втече. Інший аспект цієї ж проблеми полягає в тому, що жінки прагнуть мати дитину, а одруження є засобом отримати бажане і забепечити побут. Може бути, що вона не знає, як бути справжньою жінкою. Могла вирости в сім’ї, в якій не було батька, або був формальний батько, над яким домінувала мама. Така жінка просто не знає, як має бути згідно з Божим задумом і не знає, де цього навчитись. Чоловік може чинити опір домінуванню певний час і/або не пояснювати жінці, що він бачить зі сторони. Для розслабленя може лишатись довше на роботі чи з друзями, почати випивати. Наслідком є звикання до алкоголю, потім – конфлікти і вибухи агресії, яку довго приховував. І виходить, що в усьому винен чоловік, а вона – жертва. Хоча може бути, що вона спровокувала таку поведінку щодо себе.
- Жінка має в своїй природі прагнення подобатись іншим. Може зав’язати легкий флірт в компанії, наблизити когось чи дати непотрібний натяк. Без переслідування такої мети. Це легко зауважує чоловік і починаються конфлікти. Це мало що дає, і чоловік вже сумнівається у вірності жінки і вирішує робити такі самі кроки. Результат – він негідник, завів коханку, а “я – сама з дітьми дома”. І навіть в голову не прийде, що диму без вогню не буває і, що я сама частково те спровокувала.
Спільне з тих двох ситуацій бачу в тому, що жінки самі потім тягнуть і чоловічу, і жіночу роботу.
Після розлучення по двох попередніх причинах чоловік мало в чому допомагає жінці. В основному тільки те, чого вимагає законодавство. Жінки тяжко працюють і на роботі, і дома, сплять по 5-6 годин на добу, стверджують, що їм не повезло в житті. Внаслідок такого режиму, вже через декілька місяців в них пропадає жіночість, краса і їхній попередній шарм. Оскільки жінка все робить сама, за все відповідає, вона набирає чоловічих рис характеру. А це насторожує чоловіків, з якими вона контактує в подальшому і хоче побудувати нові відносини.
І хоч жінки хочуть щастя, їм тяжко зрозуміти причину своєї самотності. Я сам спілкувався з багатьма жінками, маючи дружні відносини, казав що ти занадто хочеш домінувати. Дай йому бути собою, щоб він тебе вів, а не ти казала що робити. Розумію, що після декількох років самостійного життя жінці тяжко переключитись на те, щоб бути жінкою, але повторення сюжету домінування приведе до повторення сюжету самотності.
Чоловіки завжди будуть питати про причину, чому не склалось в попередньому шлюбі. Для того спершу треба самій зрозуміти чому так сталося, позбутись цієї причини і тоді будувати нове життя.
Андрій Мельник
