Які слова і яким тоном ми говоримо нашим дітям? Наприклад, чи є різниця між «Саша поганий» і «Саша зробив поганий вчинок»? На перший погляд, це одне й те саме. Насправді ж, ні.
У «поганого» Саші справи не дуже. Батьки своїми словами програмують його на те, що вже нічого не змінити, адже в більшості казок, якщо вже поганий, то завжди. І ніхто не хоче бути схожим на поганця, ніхто його не любить.
А щоб бути «хорошим», треба спокійно стояти в черзі, доїдати кашу, ділитися своїми іграшками, поводитися чемно, робити все, що каже мама, тато, бабуся, вихователька… Тільки у мами хороше одне, а у тата – інше, а у виховательки ще інше. Мама каже, що палити цигарки погано, а дідусь палить – і ніхто йому нічого не каже, він для всіх «хороший». А тато дивиться новини і обзиває незнайомих людей поганими словами, але тато «хороший». А сусідський хлопчик на паркані те ж слово пише, і він «поганий». Що робити Саші? Йому потрібно підлаштуватися під вимоги різних людей, докласти зусиль, виконати всі пункти, і тоді, можливо, його вважатимуть і/чи називатимуть «хорошим».
А у Саші, який зробив поганий вчинок, усе гаразд. Йому пояснили, що обманювати (битися, обзиватися, красти…) – це поганий вчинок, і що Саша добрий хороший хлопчик, а батьки хочуть йому допомогти робити хороші вчинки, тому пояснюють, що ображати когось недобре. Пояснюють, пояснюють і пояснюють.
Кажуть, що всі люди вільні вибирати добро чи зло, вибирати, який учинок їм робити щодня в кожній конкретній ситуації – хороший чи поганий.
І особистість та її вчинки – не одне й те саме. Завжди є шанс обрати добро. Палити цигарки – поганий учинок, дідусь про це знає і все одно палить, буває і так. Люди, яких показують по телевізору, ображають інших, крадуть гроші (хоча ми цього на 100% не знаємо і не бачили на власні очі), але це їхній вибір, а наш вибір – говорити погані слова чи ні. Малювати без дозволу на чужому паркані – ідея так собі, тим паче писати там погане слово.
Що робити Саші? Насолоджуватися чесними відкритими стосунками з батьками, бо він хоче бути схожим на них, вчиться відрізняти зло від добра, не боїться говорити те, що думає, ні під кого не підлаштовується, він упевнений, що він цінний сам по собі, що його приймають і люблять, що б не накоїв він сьогодні. А якщо все так, то робити хороші вчинки – приємно, як не подивися!
Вероніка Ковнацька
