Ви вже маєте діточок? Вітаю, щиро. Бо тепер прийдеться постійно слідкувати не тільки за їхньою поведінкою, а і за своєю. Бо, як каже моя бабуся, вони можуть «пошняпити» (значить, наслідувати) Вашу поведінку у найневідповідніший для Вас час.
У кожної дорослої людини, яка має свого нащадка, наступає той день, коли приходиться карати своє чадо. Ох, не скажу, що то приємна процедура. Сльози, шмарклі дитини не особливо спонукають до гуманності.
Так от. З власних нервів можу сказати, що дієвим є покарання відповідно до віку маляти.
Тобто, якщо дитяті 1 рік, покарання має тривати 1 хвилину, а якщо йому вже 5 років, то мотати йому термін покарання цілих 5 хвилин.
Покарання – це не саме рукоприкладство, як нас колись виховували наші люблячі батьки (йой, як згадаю ті безкінечні стояння в кутку. Думала, то ніколи не скінчиться). Покаранням має бути окреме місце у Вашому домі, чи то стільчик, чи то сходинка, чи місце біля стінки, коротше, яке Вам найбільш любе. Ви залишаєте там свого бунтаря і ПОВНІСТЮ ігноруєте його протягом відведеного часу. Не говоримо до маляти, не дивимося в його бік, навіть якщо воно горланить, як реактивний літак на зльоті. Якщо неслухняний громадянин покидає місце дислокації, беремо за руку і відводимо на попереднє місце покарання.
Повірте, дитина краще б перенесла побої, ніж повний ігнор. З моїми красотками це діє, ділюся тим, що перевірила.
Можна зробити попереджувальний постріл типу фрази «ти ляжеш спати чи посидиш покараною?» і тоді маля після трьоххвилинної екзекуції на сходинці вибере краще спокійне лежання в ліжечку.
Ба, більше, навіть мій чоловік казав, що мол, тю, «мене так само можна карати. Посиджу на твоєму стільчику якихось 33 хвилинки». На що любляча і мудра дружинонька додала, що в період покарання не можна тримати гаджети штибу планшета чи телефона і телик кохана теж дбайливо вимкне. І повірте, навіть для дорослого сидіння на стліьчику і повного ігнору з боку домашніх – ще той стьоб.
Так що можна карати діточок без погроз і насилля. Любіть з умом і будьте щасливими.
Іванка Колісник