Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Ліна Костенко
Уявімо, як настане для нас момент, коли ми згадаємо тільки найважливіше. Це будуть яскраві спалахи нашого життя. Що саме це буде? Радісні події, обійми, улюблене заняття, подорож; час, проведений із близькими. Напевно, кожен назве подібне.
Чи подумає хтось цієї миті про свої здобутки у віртуальному світі? Про кількість зароблених лайків і переглядів, про свої найвдаліші публікації та фото? Або про побут: процес прибирання, готування, шопінг, нанесення макіяжу, дорогу на роботу?
Найцінніше, що можемо дати – власний час. Так чому його пріорітетніше присвячувати?
Запрошую над цим подумати і, можливо, взяти певний намір. Напиклад, для себе я постановила, що постараюся не відволікатися так часто на смартфон, коли граю з дітьми або спілкуюся з близькими. І менше фоткати те, що навколо, – натомість більше споглядати. Бути присутньою «тут і зараз», адже це і є Життя.
