Євангеліє дня. Роздуми в родині
Мк 7, 14-23 Того часу Ісус, покликавши знову людей, казав їм: «Послухайте Мене всі та зрозумійте. Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою, але те, що виходить із неї, – те людину опоганює. І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу. А Він сказав їм: «Невже й ви такі нездогадливі? Хіба не розумієте, що все, що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою, бо воно не йде до серця, а в шлунок, і потім виходить – так очищується всяка їжа?» Він продовжував: «Що виходить з людини, те її робить нечистою. Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства, перелюб, захланність, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство. Все це зло зсередини виходить і людину опоганює!»
Ісус поділився правдою з усіма, не пошкодував, але лише своїм учням пояснив сказане. Що Він мав на увазі? Що означає ця гра слів?
Збагне – лише той, хто увійде в дім, бо, саме зайшовши в оселю, Ісус пояснює значення своїх слів.
Багатьох речей не можна зрозуміти, знаходячись назовні. Так само і сім’я – вона має своє подвір’я, свою зовнішню сторону, де просто звучать слова, але їхній зміст губиться через небажання допитуватися глибини. Є також сторона внутрішня, саме туди зайшли апостоли, саме це і зробило їх близькими Ісусові.
В наших сім’ях немало розмов про те чи погодована дитина, а яку страву готувати, бо холодильник вже спорожнів, а які продукти треба купити додому, а коли будемо платити за комуналку чи який фільм подивимося ввечері.
Ці розмови заповнюють весь простір сім’ї, але часто вони торкаються лише зовнішніх справ і неспроможні завести в глибину відносин, в середину дому.
Так і залишаємося назовні свого сімейного життя оповідачами чи слухачами малозрозумілих притч.
І ось нарешті, переборовши плин поточних і невідкладних справ, відклавши гаджет, один із подругів запитує про глибину, намагається увійти всередину “дому”-серця іншої особи, і тоді стикається з нерозумінням: “Навіщо про таке питаєш?” або “Немає часу на це відповісти!” – отримує відсіч, як той, що перейшов межу не свого “дому”-серця.
Так і залишаємося назовні в темряві, на вітру, в холоді чи в спеці.
Тук-тук.
