Євангеліє дня. Роздуми в родині
Мт 6, 1-6. 16-18 Того часу Ісус сказав своїм учням: «Уважайте: не виставляйте вашу праведність перед людьми, щоб вони вас бачили, бо не будете мати нагороди від вашого Отця, який на небесах. Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди. Воістину кажу вам: вони вже одержують свою нагороду. Як ти даєш милостиню, хай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права рука, щоби твоя милостиня була в таємниці, – й твій Отець, який бачить таємне, віддасть тобі. І коли молитеся, не будьте, як ті лицеміри, котрі люблять молитися в синагогах і, стоячи на перехрестях широких вулиць, щоби показатися людям. Воістину кажу вам: вони одержують свою нагороду. Ти ж, коли молишся, ввійди до своєї кімнати і, замкнувши свої двері, помолися до свого Отця в тайні, – і твій Отець, який бачить таємне, віддасть тобі. Коли ж постите, не будьте такими, як лицеміри, сумними; вони виснажують свої обличчя, щоби показати людям, що постять. Воістину кажу вам, що вони вже одержують свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти голову свою і вмий обличчя своє, аби постити не напоказ людям, але таємно – своєму Отцеві; і твій Отець, який бачить таємне, віддасть тобі.
1.Вже настав час Великого Посту, і Церква навчає про милостиню, молитву та піст. Саме в такій послідовності. Спочатку маємо потурбуватися про людей, що навколо, потім про свою душу в молитві та пості.
1.1. Але важливо, що 2 складові посту направлені на мене, і лише 1 – на зовнішній світ (милостиня). Активним церковним діячам або тим нещасним, хто в сім’ї “всю себе жертвує сім’ї”, зверніть увагу на
пропорцію духовного життя, яку запропонував Христос: 2/3 – собі, ⅓ – іншим.
2.З іншої сторони Піст з такими настановами це час зрозуміти, що мої діла, душа і навіть тіло в особливий спосіб присвячені Богові.
3.Внутрішнє життя протиставляється зовнішньому. Христос застерігає нас від проживання духовного життя на поверхні. Можемо творити добрі діла і молитву, але лише на поверхні своєї особистості, а не в серці. Тоді наші дії не матимуть сенсу – “вже отримали нагороду свою”.
Як це стосується сім’ї?
Гадаю, родина це найліпше місце для переживання посту, бо поруч є ті, по відношенню до кого найприродніше робити добро. З ними найтяжче усамітнитися для таємної молитви перед Богом, але тим ціннішою є така молитва.
Глибина та зосередженість такої молитви кожного члена сім’ї прямо пропорційна глибині відносин і спілкування в сім’ї.
Якщо молитва поверхнева та формальна, то спілкування в сім’ї також не досягає глибини. Тому, якщо маєте проблеми комунікації, потурбуйтеся про свою “таємну кімнату”.
В сім’ї нерідко досвідчуємо прикрі моменти. Це можуть бути побутові дрібниці. Наприклад, в суботу чи неділю Ви гуляли сім’єю, а повернувшись голодними і втомленими, виявили, що холодильник порожній. Отут наступає наш піст, коли замість засмучення та роздратування треба проявити терпіння, посміхнутися, біблійними словами “намасти голову свою і вмий обличчя своє”.
Саме такий прикладний піст спочатку на рівні родини принесе нам плоди – небесну нагороду.
Пам’ятайте про це і хай цей час Великого Посту стане для Вас особливим.
