Чого вартують гравці “Динамо” чи “Шахтаря”, які ставлять перед собою завдання потрапити в плей-офф Ліги Чемпіонів, а не зіграти в Києві у фіналі та перемогти? Вони, без сумніву, вартують того, щоб взяти участь в цій стадії змагання, але виграти його, в такий спосіб, не зможуть ніколи. Чого вартує тренер, який прищеплює своїм гравцям думку, що наша задача не грати з “Реалом”, “Барселоною”, “Ювентусом” на рівні, а бодай не бути розгромленими цими командами? Він не стане найкращим тренером, не увійде в історію світового футболу. Чого вартує гравець, який прагне пробитися в основу “Динамо” чи “Шахтару”, щоби отримувати мільйонні контракти, але не ставить перед собою завдання здобути “Золотий м’яч”, як це зробив Андрій Шевченко? Мільйони – так, звання і поваги – ніколи.
Ставити перед собою високу планку можуть не всі. Лише сильні люди можуть ставити перед собою великі цілі і йти до них так швидко, наскільки це можливо.
Церква нагадує мені команду, яку очолює кращий тренер світу. Він прищеплює нам думку «Будьте досконалі, як Отець Ваш досконалий», це майже те саме, тільки іншими словами, що має казати перед кожною грою футбольний тренер своїм підопічним. До речі, це один із методів Жозе Моурінью, “особливого”, як він себе називає. Тренера, який зробив неперевершену кар’єру, увійшов в топ-10 тренерів УЄФА за всю історію організації.
Ціль, яка стоїть перед кожним, хто належить до команди під назвою «Церква», є одна – виграти турнір земного життя і отримати нагороду, тобто життя вічне. Наша святість, це немов би для футболіста отримати «Золотий м’яч». Ця нагорода є приготована тобі і мені і дається кожному, хто «біг добре».
Ми з вами вже належимо до «кращої команди світу», від самого свого хрещення. Але багато хто з нас просто бере в ній участь, а не трудиться в поті свого обличчя. Хтось «грає про людське око», не для тренера своєї збірної, але радше для інших, хто шукає собі легіонера. Хтось переходить грати до іншої команди, так буває. Чи він грає там під орудою кращого тренера? Не факт. Агенти інших команд полюють за нами на кожному кроці, зваблюючи багатьох цікавими пропозиціями. Їхня ціль одна – не дати нам можливості отримати свою нагороду, натомість заробити на нас.
А тому олімпійське правило «головне участь, а не перемога», не має бути правилом для гравців нашої з вами команди. Участь в команді заради перемоги – те до чого треба прагнути. Але і правила «fair play» ніхто не відміняв. Вони визначені для гравців нашої з вами команди у євангельських заповідях і виконювати їх від нашого імені зобов’язувалися наші хресні батьки. Дотримання всіх правил є обов’язковою умовою нашого успіху.
Не забуваймо, що ми є продовжувачами діла тисяч «гравців-святих», які грали за нашу команду. Вони є нашим натхненням і прикладом, щоб і ми, бачачи їхній досвід і працю, змогли виграти вирішальний матч у своєму житті. Він буде у кожного, хто читає ці рядки. Все залежатиме, у чиїй команді ми будемо грати, хто буде нашим тренером і яку планку ми поставили перед собою: взяти участь у матчі, чи отримати «золотий м’яч».
І найголовніше: лише у нашій з вами Команді, тренер не сидить та не вболіває на тренерському містку. Він з нами на полі там, де це є потрібно.
Священик, одружений, двоє дітей,
