Євангеліє дня #роздумивродині
Мт 5, 17-19 Ісус сказав до своїх учнів: «Не думайте, що Я прийшов усунути закон чи пророків: Я прийшов їх не усунути, а доповнити. Істинно бо кажу вам: Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться. Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у Небеснім Царстві. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у Небеснім Царстві».
Хто порушить одну і з цих найменших заповідей…
Ми звично відносимо ці слова до Старого Закону. Ісус говорить про його важливість навіть у найдрібніших деталях. Навіть найменші приписи закону і пророків мають сенс.
А далі Спаситель говорить про тих, хто порушить ці заповіді і навчить цього (порушення?) або виконає і навчить цього (виконання?). І одних, і других все одно чекає Небесне Царство. Перші будуть там найменшими, другі – великими.
Якщо порушення закону чи його виконання все одно ведуть до Небесного Царства, тоді яка різниця?
Якщо мова іде про найменші заповіді закону і пророків, тоді…
Найменшою заповіддю Старого Закону була заповідь про пташине гніздо. Невже турбота про пташку, виконання цього припису чи його порушення ведуть до Божого Царства?
Поглянемо на контекст всього розділу.
Триває і закінчується Нагірна Проповідь. Вона шокує людей. Ісус хоче їх заспокоїти. Запевнити у Своїй повазі до законів і пророків. А потім ніби називає заповіді цього закону найменшими, тобто дріб’язковими.
Навіщо заспокоювати роздратовану публіку, а потім знову дражнити її?
Під іншим кутом зору.
Він промовляє шокуючу Нагірну Проповідь. Дивиться на схвильовані обличчя слухачів. Розуміє, що треба якось розрулити. Говорить про велич закону та пророків, а Своє навчання скромно називає “найменшими заповідями”, щоби іще більше заспокоїти людей. Такий словесний прийом. Євреї полегшено зітхають. Ісус продовжує: заповіді, хоч і найменші, але стабільніші, ніж небо і земля.
“Якщо порушите, але навчите виконувати ці заповіді інших” будете в Царстві, але найменшими.
“Якщо виконаєте їх і з власного досвіду навчите цього інших” – будете великими.
Хтось скаже, що я ревалізую Божу науку: “Ага, тобто можна не виконувати, а тільки говорити, і будеш в Небесному Царстві?”
Ні, меседж – в іншому. Проповідь цих заповідей світу не звільняє від особистого виконання. Але якщо тобі не вдається жити Нагірною проповіддю, не варто лише похнюплено сидіти, клянучи власну нікчемність. Старайтеся, боріться, але не сидіть – виходьте і проповідуйте. Хай наша недосконалість не зупиняє від проголошення Божого Слова.
І тоді є шанс бути хоча б найменшими, але у Божому Царстві.
