(Другий шлюб дозволяється). Заборонений лише блуд і перелюб. Їх уникатимемо, як ті, що одружені, так ті, що ні. Тож не соромитимемо життя свого, не житимемо життям, гідним висміяння, не вводитимемо в душу свою злого сумління. Як прийдеш до церкви після спілкування з блудницями? Як простягнеш ти руки до неба, якими обіймав блудницю? Як подвигаєш на призивання Божого імени язик і вуста, якими цілував блудницю? Якими очима дивитимешся на своїх найчесніших друзів? Бо навіть якби ніхто не знав про твій гріх, ти сам швидше за всіх инших муситимеш соромити себе й змушувати червоніти, і більше за всіх гидувати своїм тілом. Коли ж не так, то навіщо біжиш ти до лазні після такого гріха? Чи не тому, що вважаєш себе більше нечистим, аніж нечистота? Якого иншого доказу шукати тобі, наскільки нечистим є те, що ти вчинив? Чи якого рішення чекати тобі від Бога, коли сам ти, що впав у гріх, так само мислиш? Те, що вони вважають себе нечестивими, хвалю й одобрюю, але те, що не в належне місце йдуть вони для очищення, за те осуджую й ганю. Якщо б тут була лише тілесна скверна, то слушно бажав би ти від цих нечистот омитися водами купелі; та, осквернивши й зробивши нечистою душу, шукай такого очищення, якому під силу омити її скверну. Яка ж купіль може такий гріх омити? Гарячі джерела сліз, стогони, що з глибини серця вириваються, скруха безнастанна, молитви ревні, милостині й милостині щедрі, розкаяння у скоєному, обіт не вдаватися більше до таких вчинків. Як відмивається гріх, так очищається душевна скверна: отож, якщо не зробимо цього, то нехай би ми обійшли всі джерела вод, усе ж і мачини гріха не відмиємо сороміцький гріх. Але якщо вже хтось і посковзнувся на ньому, нехай квапиться накласти на рану ці ось ліки, насамперед даючи обіт більше не падати в це ж саме осквернення. Якщо, згрішивши, покаємося, а потім знову спокусимося, то жодної користи від здійсненого очищення не буде. Той, що омився і знову впав у нечистоти, все одно, що той, який руйнує своє збудоване та й знову будує, щоб зруйнувати, жодної він користи не отримує, а лиш трудиться й обтяжується.
