Йн 8, 21-30 Того часу Ісус сказав до фарисеїв: “Я відходжу, і ви будете шукати Мене, і в гріховності своїй помрете. Куди Я іду, туди ви не можете піти!” Тож юдеї міркували між собою, чи сам себе Він не вб’є, коли каже: Куди Я іду, туди ви не можете піти?” А Він говорив їм: “Ви – здолу, Я – звисока; ви від цього світу, Я не від цього світу. Тому Я сказав вам, що помрете у ваших гріхах. Бо коли не повірите, що Я є, то помрете у ваших гріхах”. А вони запитали Його: “Хто Ти?” Сказав їм Ісус: “Я – Початок, що й кажу вам. Багато Я маю про вас говорити і судити, але Той, хто послав Мене, є правдивий, і Я світові те кажу, що від Нього почув”. Вони ж не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця. Тому Ісус їм сказав: “Коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я і що від себе нічого не роблю, а тільки як навчив Мене Мій Отець, – те й говорю. Той, хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби!” Коли Він це говорив, багато хто повірив у Нього.
Ісус навчає і проповідує у явно ворожому для себе середовищу. Він прямо говорить їм про смерть у гріхах. Вони знущаються з Ісуса, стверджуючи буцімто Раві з Назарету – самогубця (самогубство – це найтяжчий гріх для давнього єврея), тому глузування щодо можливого самогубства Ісуса показує їхнє презирливе до Нього ставлення.
За Христом завжди ходили юрби послідовників. Вони уважно слухали, щоби жодне з Його слів не було змарновано. Чому Христос витрачає Свій дорогоцінний час на людей, які Його зовсім не цінують? Він знав, що скоро помре, а отже мав мало часу і багато справ, і чомусь намагався переконати відвертих і зухвалих ворогів.
Як побачимо недаремно: “Коли Він це говорив, багато хто повірив у Нього”.
Хтось інший вже би махнув рукою, зневірився, повважав непотрібним “кидати бісер свиням”, але Ісус, відкидаючи словесні нападки, як мотлох, добирається до суті – спасає людину. Бачить за жовчістю та глузуванням людське.
Чи здатні ми дивитися трохи далі, і крізь гріх, агресію, звинувачення навіть близької нам особи бачити людину, що потребує Того, хто є Початок усього, Спасінням.
