Мт 28, 8-15 Коли ангел промовив до жінок, вони в поспіху полишили гробницю зо страхом і великою радістю та й побігли сповістити Його учнів. Аж ось Ісус зустрів їх і каже: «Радуйтеся!» Ті підійшли й кинулися Йому в ноги і вклонилися. Тоді Ісус сказав їм: «Не бійтесь! Ідіть і сповістіть моїх братів, щоб ішли назад у Галилею: там Мене побачать». Коли ті йшли, деякі з сторожі прийшли до міста й оповіли первосвященикам про все, що сталося. Вони, зібравшись із старшими та скликавши раду, дали воякам досить грошей і звеліли: «Скажіть, що Його учні прийшли вночі й викрали Його, коли ми спали. А як почує це правитель, ми умовимо його й він не буде вас турбувати». Вони ж, узявши гроші, зробили так, як їх навчили. І рознеслася про це чутка поміж юдеями – аж по цей день.
Гробниця певною мірою є душевним станом жінок. Смерть Ісуса, який був сенсом їхнього життя, стала неймовірним потрясінням для його послідовників. Депресія-гробниця притягувала до себе і не відпускала.
Але коли Ангел, Сам Бог, промовляє до людини, вона залишає свій біль. В часі, коли хтось знаходиться в депресії, йому найменше хочеться бачити інших людей, але коли людина виходить з цього стану, то відкривається на інших. Тому жінки попрямували до апостолів.
Депресія викликає пасивність, інертність, натомість Бог, який виводить з цієї гробниці дає енергію, бажання жити, рухатися, тому жінки і побігли до учнів. Коли ми починаємо рух у Божому напрямку, завжди отримуємо підтвердження. Так і жінки, які спочатку почули Ангела, тепер бачать Самого Христа.
Перше слово, яке промовляє Господь до жінок: “Радуйтеся”. Цими словами почалося життя самого Ісуса. І тепер коло замкнулося. Знову “Радуйся”, яке свідчить про нове життя в лоні цих жінок. Вони стали вагітними Христом, почувши Його привітання.
Прикметно, що “Радуйся” було першим словом Ісуса після Воскресіння.. Цим самим Ave Христос звертається до нас, і Його Слово здатне розсіяти найтемніший морок будь-якої депресії.
