Йн 21, 1-14 Ісус знову з’явився своїм учням при Тиверіядському морі. З’явився ж так: Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведеєві та ще двоє інших Його учнів були разом. Тож каже до них Симон Петро: «Іду ловити рибу». А ті йому: «Підемо й ми з тобою». Отож пішли і сіли в човен. Тієї ночі, однак, не вловили нічого. А як настав уже ранок, стояв над берегом Ісус, та не знали учні, що то – Ісус. Каже до них Ісус: «Дітоньки, чи маєте щось з’їсти?» Ті Йому відповіли: «Ні». Тоді Він каже до них: «Закиньте лишень сіті праворуч від човна, то знайдете». І закинули, та неспроможні були вже й витягнути їх: така була там сила риби! Каже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: «То – Господь!» Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, – та й кинувся в море! А інші учні припливли човном, – були бо неподалеку від землі, ліктів зо двісті, – та й притягнули сіті з рибою. Коли, отже, вийшли на землю, бачать – жар розкладено, а на ньому риба й хліб. І мовить їм Ісус: «А принесіть тієї риби, що ви її тепер наловили». Пішов Симон Петро, витягнув на землю сіті, повні великої риби – сто п’ятдесят три! – і хоч стільки її було, сіті не перервалися. Мовить до них Ісус: «Ходіть но снідати!» І ніхто з учнів не зважився Його питати: «Хто Ти?» – знали бо, що то Господь. Підходить тоді Ісус, бере хліб, роздає їм, а й рибу теж. Це втретє вже з’явився Ісус учням по тому, як з мертвих воскрес.
Ісус вже тричі з’являється своїм учням після смерті і воскресіння. Якщо вибудовувати хронологію за Євангелієм від Йоана, вперше Він з’явився учням до зустрічі з Клеопою та його товаришем. Вони про це говорили по дорозі до Еммаусу. Другий раз Ісус з’являється тоді, коли Клеопа повернувся до апостолів та сповістив про ламання хліба Христом.
Характерною відмінністю першої і другої зустрічі було те що, як тоді, так і зараз Ісус запитує чи мають вони що їсти. Під час другої зустрічі учні подають Йому рибу. А тепер вони не мають їжі.
Ми говорили, що їжа є, передусім, символом, що характеризує духовний стан учнів. Те чим вони підживлюють свою душу. А значить тепер із цим була проблема?
Чому учні були настільки слабкими в дусі, голодними і спраглими, якщо Ісус воскрес і явив докази цього чуда їм вже вдруге? Чому їхня духовна батарейка сідала?
Іноді нам характерне емоційне сприйняття Бога. Християнам харизматичного спрямування знайомий ефект недільної прослави. Коли виходиш із храму, здається, що все чудово, готовийгори перевернути, але наступає понеділок, робота, проблеми, клопоти, начальник, міський транспорт. І ця готовність бути витривалим, незважаючи ні на що, кудись дівається. Ми почуваємо себе слабкими і розгубленими.
Саме тоді з’являється Бог і насичує духовно голодних. Але це буде пізніше…
Ісус зустрічається з учнями, коли вони ловлять рибу. І що тут такого? Вони хотіли їсти, тому пішли на риболовлю. Може так воно і було, але дозволимо собі кілька припущень.
Учні іще не встигли оговтатися від смерті Ісуса. Його воскресіння, звичайно, підняло їх на дусі, але вже не було і не буде живого і постійно присутнього Вчителя. Учні продовжували залишатися дезорієнтованими. В такій ситуації людина, зазвичай, робить те до чого звикла – повертається до старого.
Професійні рибалки знову не могли нічого зловити. Чи не промовляв через цей неуспіх Господь до своїх послідовників? – Не тим займаєтесь, Ваша місія – в іншому. Залишіть ваші сіті раз і назавжди. В цей момент Ісус відновлює їхнє покликання.
Уявіть ситуацію, коли незнайомий чоловічий голос турботливо Вас запитує: “Чи є Вам щось їсти?” Це здивувало би Вас? А якщо при цьому він додає звернення “дітоньки”? Апостолів це не здивувало, бо вони просто відповідають, що їжі немає. Вони продовжують діалог та виконують рекомендації незнайомця, і лиш коли вони стають учасниками чуда, в голову закрадається думка, що перед ними Ісус.
Чому дорослі чоловіки нормально сприймають подібне звернення іншого чоловіка, якого вони не знають? Можливо вони дійсно відчувають себе настільки розгубленими дітьми? Вони є інфантильними? Скоріш за все.
Апостоли, які чули подібне звернення лише від Вчителя, не вловлюють Його присутність, незважаючи на те, що Він вже тричі з’являвся їм після Свого Воскресіння. Чому?
Ми так сам можемо не пізнавати дії Бога, незважаючи на те, як багато Він вже зробив у нашому житті.
Можна поглянути на ситуацію з іншого ракурсу, якщо в минулий раз вони нагодували Ісуса, то тепер Господь запрошує снідати їх. Бог прагне потрапити до нас на вечерю, щоби потім пригостити нас сніданком. Чи все готово в нашому домі-серці, щоби Його прийняти?
