Йн 6, 16-21 Після помноження хліба, як настав вечір, учні Ісуса зійшли на морське узбережжя і, ввійшовши в човен, попливли на той бік моря, до Капернауму. Уже й посутеніло, а Ісус ще не був прийшов до них. І схвилювалося море від великого вітровію. Пропливли вони з двадцять п’ять чи тридцять стадій, аж бачать – Ісус іде морем, до човна зближається, – та й налякались. А Він же до них: «Це Я, не лякайтесь!» І хотіли Його взяти у човен, але човен відразу пристав до землі, до якої прямували.
Цей текст може бути сприйнятий, як алегорія подружніх відносин. Локацію за локацією будемо розшифровувати символи у площині розуміння сімейного життя.
- Помноження хлібів – це Таїнство подружжя, час коли Бог помножує благодать в нашому житті, насичує, дає сили рухатися далі. Водночас зауважимо, що це чудо особливо привертало людей до Ісуса. Якось Учитель дорікнув натовпу, що вони прийшли до Нього не через дива, а через хліб, який їли і наситилися. Так само і подружжя має міць духовно насичувати всіх навколо. Воно є найбільшим чудом.
- Далі ми опиняємося на морському узбережжі. Це місце, де тверда земля змінюється бурхливим морем. Євреї вважали море місце влади диявола, вірили, що його наповняють дивовжні чудовська. Отож, шлях у подружжі пролягає через небезпеку моря – дияволських підступів. І місцем, де ми балансуємо між стабільністю Божої землі та небезпек диявольської стихії, є морське узбережжя. Біблійний автор уточнює, що події відбуваються вечором. Це багатозначний символ, адже, з однієї сторони, символізує, владу темних сил, а з іншого саме ввечері Бог почав Своє Творіння: “І був вечір, і був ранок – день перший”. Відлік дня в мові Писання починається ввечері, а не вранці. Отож, коли подружжя перебуває в часі кризи, коли наступає “вечір” їхнього кохання, подружжя переживає “темні часи”, в яких водночас є потенціал нового світу їхньої любові, розуміння, прийняття. Новизна почуттів у подружжі товаришує з пережитими кризами. Доведено 😉
- Але важливо, щоби навіть на морі і в темряві ночі подружжя не втрачало фокус своєї поорожі – Капернаум. З єврейської дослівно перекладається як “Дім Утішителя”. Подружжя не може випускати також спрямованість на Боже Царство, інакше “вечір” і “море” розчарувань і конфліктів стане їхньою щоденністю. В побуті зустрічаємо багато сімейних пар, які ніби разом, але вже давно є чужими. Вони не мали цілі – “Дому Утішителя”, тому все ще продовжують плавати в стихії диявола без надії на світанок.
- Кульмінація цього Євангелія, так як і подружнього життя, це Ісус, який з’являється нізвідки. Чи доводилося Вашому подружжю переживати затяжну кризу, темряву, до якої звикаєш, і тут раптом з’являється нова любов, свіжі почуття, новизна сприйняття коханої особи? Дивишся на сьогоднішню ідилію і порівнюєш її з вчорашнім мороком, не розумієш як це сталося. Так само прихід Ісуса по воді став несподіванкою для учнів. Ісус є той, хто приходить ніби нізвідки, не кидає нас, бо Своєю силою, Таїнством укріпив наш союз. Якщо зважити, що море є символом гріха, то Ісус і будь-який віруючий у Нього можуть ходити по поверхні моря, не тонути в його буремних водах, не ставати рабом гріха.
- Як тільки учні бачать в Ісусі Свого Бога, а не привида, коли вони розрізняють Його голос серед шуму моря, вони відразу пристають до іншого берега. Коли ми, в подружжі перестанемо сприймати Христа, як “недільного привида”, а нашого Бога і друга на щодень. Коли в Його голосі у Писанні, молитві і ближньому ми будемо розрізняти слова і сенс, тоді опинимося в “домі Утішителя”, перестанемо бути духовно бездомними, відновимо своє пожружжя.
