Англійський психіатр Франк Лейк прийшов до висновку, що перші 90 днів у материнському лоні зумовлюють все подальше життя дитини. Дитина вбирає від матері любов, прийняття, тепло або злість, ненависть, відторгнення. Іноді їй доводиться переживати суміш того й іншого.
Коли я приступаю до молитви про внутрішнє зцілення і про зцілення роду, я прошу Ісуса просвітити мене, щоб розглянути кожен з цих дев’яноста днів. Багато людей живуть з почуттям відкинення, незважаючи на те, що оточені любов’ю у своїх сім’ях, у колі друзів і серед колег. Щось незрозуміле змушує їх страждати від самотності і залишеності. Однією з причин може бути те, що, перебуваючи в лоні матері, вони не були бажаними дітьми.
У 1978 році чиказькому університеті Лойоли професор Ендрю Фельдмар займався вивченням людей, схильних до самогубства. Він зауважив, що ця схильність зростає у кожного в один і той же час року. Заглиблюючись в особисті обставини, Фельдмар виявив, що практично у всіх випадках матері намагалися розлучитися з його підопічними шляхом аборту. І в саме в річницю цієї невдалої акції людина переживає спокусу розлучитися з життям. Більш того, вона часто вибирає саме такий спосіб, який намагалася застосувати його мати. Якщо мати використовувала хімічні засоби, дитина буде схильна отруїти себе ліками або чимось ще. Якщо це було якась гостра зброя, дитина буде намагатися себе зарізати.
Доктор Мак-Алл детально досліджував проблему самогубства. Він прийшов до переконання, що ніхто не розлучається з життям з власної волі, але буває доведений до цього. Це можна порівняти з людиною, що знаходиться в палаючій квартирі, яка стає на підвіконня, щоб врятуватися від вогню, і випадає назовні. Ми не повинні засуджувати самогубців. Психіатри в більшості впевнені, що цей акт відбувається не з власної примхи, а в результаті нестерпних життєвих обставин.
З книги о. Роберта Де Грандіса «Зцілення роду»
