Терпеливість – це, імовірно, ключова навичка, яку батькам варто розвинути для ефективного спілкування з дітьми. Батькам часто здається, що втратити терпіння надто легко, а зберігати його, навпаки, практично неможливо. Щоб бути терплячими у спілкуванні з дитиною, дотримуйтеся таких рекомендацій.
Спілкуйтеся.
Брак спілкування здатен зруйнувати будь-які стосунки. Розмовляйте з дитиною, повідомляйте їй новини, розглядайте з нею поточні події – словом, робіть усе, чого ви очікуєте від дитини. Спілкуйтеся зрозумілою їй мовою. Говоріть із дитиною так, щоб вона могла засвоїти життєві уроки, яких ви хочете її навчити.
Будьте завбачливі.
Дозволяйте собі іноді сповільнитися, щоб дати дитині змогу виконати ті чи інші справи самостійно. Знаходьте для цього час і відповідні способи. Наприклад, якщо дитина перед виходом із дому в школу наполягає, щоб самотужки зав’язати шнурівки, а ви вже спізнюєтеся, запропонувати їй продовжити зав’язувати шнурівки вже в машині.
Зберігайте спокій у будь-яких ситуаціях.
Секрет спокою – у тому, щоб не реагувати на поведінку дитини відразу ж. Негайна реакція може призвести до фрустрації. Зробіть невелику паузу, подумайте, що найліпше сказати або зробити в тій чи іншій ситуації, а потім відреагуйте. Зачекайте, коли зможете легко сказати дитині, що ви відчуваєте і з чим саме пов’язані ваші почуття.
Формуйте реальні очікування.
Наші очікування з приводу поведінки дітей можуть бути набагато вищими, ніж діти в їхньому віці здатні задовольнити. Це, своєю чергою, може зашкодити самооцінці дитини й викликати в неї почуття невпевненості. Тому враховуйте вік дитини і рівень її психічного розвитку.
Давайте дитині достатньо простору.
Якщо дитина наполягає на виконанні дій, які вам не подобаються, поясніть їй їх плюси й мінуси. Потім дайте дитині достатньо простору, щоб вона могла спокійно обдумати ваші слова і зробити на їх основі висновки. Краще пояснити дитині можливі наслідки її дій, ніж примушувати робити так, як ви хочете. Взаємодіючи з дитиною, батьки певною мірою мають виявляти суворість, але нав’язувати їй свою думку не варто через імовірність небажаних наслідків. Наприклад, дитина може почати відкрито висловлювати протест проти ваших думок.
