Лк 2, 41-51 Батьки Ісуса щороку ходили в Єрусалим на свято Пасхи. І коли виповнилося Йому дванадцять років, вони за звичаєм пішли на свято в Єрусалим. А як закінчилися дні свята, вони поверталися, а Хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали того Його батьки, Йосиф і мати. Вони думали, що Він десь у натовпі. Пройшли день дороги і стали шукати Його поміж родичами та знайомими; і, не знайшовши, вони повернулися до Єрусалима й тут шукали Його. І сталося, що через три дні знайшли Його в храмі; Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував. Усі, які слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей. Побачивши Його, вони здивувалися; і мати Його сказала Йому: “Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе”. А Він відповів їм: “Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця?” Та вони не зрозуміли тих слів, які Він їм сказав. І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці.
Ключем для розгляду сьогоднішнього Євангелія буде слово “отець”. Коли Марія знаходить Ісуса, то говорить: “Твій батько і я, страждаючи, шукали тебе”. А Ісус відповідає, що Йому потрібно було бути при справах Отця Свого. У нас є отець і Отець, буквальний фізичний рівень сприйняття і духовний, трансцендентний. В сьогоднішньому коментарі, представлю лише фізичний, буквальний вимір цього Євангелія, зважаючи на велику кількість трактувань духовного змісту цього фрагменту, однак цю багатовимірність постійно треба тримати під увагою.
Батько, Йосиф, буквальний фізичний рівень сприйняття
Відзначаємо традиційну побожність сім’ї Ісуса. Його батьки прищеплювали батьківську віру Тому, Хто спасе світ. Цікаво, що Самим Богом було передбачено, що Бога виховували в сімейних правилах і певних обмежених людським буттям традиціях.
Для дванадцятирічного хлопця батьки давали Ісусу великий рівень свободи, довіряли Його самостійності і не намагалися паралізувати Його дорослішання надмірною опікою. Їм не було потрібно постійно смикати Ісуса, щоби Він був поруч.
Звичайно пошуки дитини відбуваються за двома сценаріями: де я її останній раз бачив і де їй логічніше знаходитися. Спочатку Йосип та Марія шукають Ісуса між родичами і знайомими, а потім вирушають до храму. Вони не пішли шукати Ісуса в умовній дискотеці, пив барі, фан зоні вболівальників Ліверпуля чи Реала. Після логічного варіанту – в колі сім’ї, вони вирішили перевірити храм.
Одна справа коли 12-річний підліток з-під палиці батьків приходить в храм, а інша – коли іде туди за своєю волею. Отож, це свідчить про рівень виховання, а також про розуміння своєї дитини, чим не кожна мама і тато дванадцятирічного хлопця можуть похвалитися.
Ми знаємо, що Йосип не був біологічним батьком, але він стовідсотково був батьком. Є чоловіки, які виховують не своїх біологічних дітей і відчувають сумнів стосовно свого батьківства. Марія називає Йосипа батьком, вона впевнена в його батьківстві, так само, як і у вашому. Тому, небіологічні батьки, коли вас підкошують сумніви та спокуси, моліться до Діви Марії про утвердження вашого батьківства.
Звертаючись до Ісуса, мати говорить: “Твій батько і я страждали, шукаючи Тебе”. На перше місце вона ставить почуття і страждання Йосипа, а вже потім говорить про свої. В цьому короткому епізоді, фразі, яка багатьма взагалі не помічається Марія показала високу пробу людськості, альтруїзму, емпатії. Напевно, в сім’ях, де є така любов і повага, немає місця для кризи та розлучення.
