Руслан Кухарчук, громадський діяч, медіа-експерт
В неділю 17 червня в центрі Києва відбувся так званий Марш рівності. Ця подія не стала би темою християнської прес-конференції. На жаль, подібні акції відбуваються щороку, але те що відбулося в неділю викликало нашу реакцію: агресивна поведінка, насильство правоохоронних органів по відношенню людей, що на законних підставах простестували проти маршу.
Близько тисячі правоохоронців зачистили активістів, які знаходилися на вулиці Володимирській, біля пам’ятника Грушевського та в парку Шевченка. Побиті і затримані знаходилися на узбіччі, а тому не заважали ЛГБТ-спільноті провести свою акцію.
Зараз ми звертаємося до Президента України та Голови ВРУ про розслідування жорстокого побиття людей та заборону проведення гей-парадів, до голови МВД Арсена Авакова – про покарання всіх причетних до порушення прав людей.
Вперше ми стикнулися з тим, що від правоохоронців постраждали люди, які захищали сімейні цінності.
Віталій Кривицький, єпископ РКЦ в Україні
Всеукраїнська хода, яку ми організовували, це фінальна акція, що об’єднує багато релігійних, громадських організацій та Церков, представляє мільйони українців. Ми вийшли, щоби сказати, що сім’я може бути здоровою та повноцінною. Ми виходимо, щоби охороняти авторські права Бога на сім’ю. Є сили, які хочуть, щоби Церква закрилася виключно у стінах храмів, але ми виходимо назовні, щоби заявляти про свої права та цінності.
Оксана Білозір, народний депутат України
Кожен із нас не представляє консолідовану позицію, ми є з різних сил. В цьому унікальність нашої прес-конференції. Я говорю це, як представник парламенту України і практикуюча християнка. Я би хотіла говорити про економічну та політичну складові. Українська держава заборгувала інституту сім’ї, про це свідчать популістичні закони, які направлені на захист неповних сімей. Держава забезпечувала неповноту української сім’ї. І це – перекос, бо здорова сім’я втратила підтримку та увагу з боку держави. Здорова сім’я опинилася в зоні ризику. Від цього починаються маніпуляції. Слава Богу, що сім’ю та сімейні цінності підтримувала Церква, чия позиція є дуже сильною в українському суспільстві. Тому увагу держави треба розвертати в бік захисту здорової сім’ї.
В ході недільних подій ми бачимо багато маніпуляцій. Робляться кроки, щоби дискредитувати державу. Ми самі перебуваємо за крок до того, щоби стати учасниками провокативної кампанії проти держави.
17 чернвя на всіх соціальних сторінках Президента були фотографія і привітання з днем тата, жодного слова – про Марш рівності. Тому претензії потрібно звертати не до президента, але до уряду, бо саме з урядових ініціатив відбувається імплантація норм гендерної ідеології (має на увазі Стратегію з прав людини до 2020 року).Коли комісія із захисту моралі була знищена, то ми мали би поставити питання, а що замість неї прийде і буде на сторожі. Але саме завдяки громадським організаціям ми дізналися, наприклад, про Антидискримінаційну комісію.
Основна частина депутатів була обурена, коли дізналася про процеси, що проходили за лаштунками публічного політичного процесу.
Наша заява нічого не змінить, якщо ми не не докладемо зусиль щодо уневажнення урядової Стратегії із прав людини. І це проблема номер один. Звернутися до уряду про ліквідацію Антидискримінаційної комісії, призначити розслідування щодо розпрацьованих комісією скандальних підручників і притягнути цих людей до відповідальності згідно чинного законодавста.
А щодо побиття, ми мали би ігнорувати Марш “рівності”. Вони намагалися нас спровокувати і їм вдалося.
З іншої сторони, зважаючи на суспільне нагнітання та підбурювання перед Маршем, кожен міністр внутрішніх справ був би настрашений можливістю неконтрольованої агресії (з боку противників ЛГБТ).
Валерій Решетинський, старший пастор церкви, кандидат технічних наук, єпископ об’єднання “Українська місіонерська церква”
(Апелює до слів народного депутата Оксани Білозір) Здається, що президент тут ні при чому, прилетіли інопланетяни і влаштували гей-парад. Недільні події – це згвалтування українського громадянського та християнського суспільства. Тільки залишається питання за що проливали кров герої Майдану? Щоби по місцях їхньої мужності пройшли ці “півні”? Коли думаю про гомосексуалістів, мені їх шкода. Коли вони на самоті мучаються від психологічних проблем та проблем здоров’я, але коли вони гордо ідуть центром міста, то в мене виникає нерозуміння.
Кілька тижнів тому відбувся Молитовний ранок, і всі політики молилися, а тепер розганяють християн. Міністр охорони здоров’я, сьогодні публікує розлогі міркування про те, що раніше гомосексуалізм вважався хворобою, а тепер – ні. Як вона може говорити про це, будучи лікарем і про тривалість їхнього життя. Це культура смерті, і ми маємо її зупинити.
Рустам Фатуллаєв, пастор і капелан
Нещодавно повернувся з передової, мені там ставлять питання, на яке я не можу відповісти. Я відчуваю, що хочуть спровокувати конфлікт та братовбивчу війну. Я бачу як хочуть влаштувати війну між Церквою та ЛГБТ. Я ненавиджу війну від 2014 року, але ж якою ціною слід шукати миру.
Я військовий капелан всього чотири роки, а до того займався реабілітацією людей, які мають різні проблеми. В реабілітаційному центрі в тому числі надавалася допомога і гомосексуалістам. Я знаю таких людей, вони навіть жили у мене вдома. Коли я запитував їх що це таке, вони відповідали просто: “Це хіть”. Я не хочу судити їх за гріх, наша завдання не воювати з ними, а служити їм. Вони називають себе прайдом, тобто “гордість”. Це не гордість. Нехай приїдуть на Схід і там проведуть парад. Стануть між живими і мертвими і проведуть парад. Я повернувся щойно з фронту, ось там є люди, яких можна назвати гордістю нашої країни. Перш за все ми маємо подбати про них.
Давайте зробимо паради алкоголіків, наркоманів! Я не здивуюсь, що невдовзі відбуватимуться паради педофілів. Лібералізм має триматися певних меж.
Згадували молитовний ранок. Я радів представникам влади, які молилися разом з християнами. Всі просили у Бога допомоги, але ми її не отримаємо. Я хочу згадати Біблію: “Горе тим, які добро називають злом, а зло – добром”, тобто узаконення зла призводить до гніву Божого. Саме це було в Содомі і Гоморі. Чомусь Бог знищив саме їх. Як може бути, що одну руку ми простягаємо до Бога, а іншою утверджуємо зло. Єдину допомогу ми зможемо отримати від Бога.
На цьому параді було біля сотні представників США таЄС. Ці люди намаглися вмовити нашого президента піти в прайді. Така Америка чи Європа нам не допоможе.
Поліна Канівська, мама 9 дітей
Людина створена Богом чоловіком і жінкою. Сьогодні повна родина є насмішкою. Я була сформована, сприймаючи багатодітні сім’ї, як ненормальні. Сьогодні я є мамою 9 дітей. Прийняття кожного нового народження було важким, кожного разу переживала боротьбу зі своїми старими упередженнями. На жаль, в суспільстві сім’я не розглядається як місце, де людина зустрічає Бога.
Руслан: Дякую, Поліно за виступ і за те, що покращуєте сумну статистику народжуваності.
Запитання відповіді:
Запитання до Оксани Білозір: Як громадські діячі можуть покращити співпрацю з представниками влади?
Оксана Білозір: Раніше міністерство називалося Міністерство сім’ї, молоді та спорту. І міністр займався в першу чергу сім’єю. Нехай це була “міні” сім’я, але і слово “сім’я”, і реальне піклування про сім’ю зараз взагалі викреслені. Я пропоную звернутися до влади про організацію Інституту та міністерства сім’ї. Громадських активістів запрошую виходити з цими ініціативами. Ви можете запитувати міністра спорту куди “ділась” сім’я. Треба витягати депутатів, які профільно займаються цією діяльністю.
Питання: Прайдом та правоохоронцями на прайді керували чиновники іноземних держав, а не українські посадовці. Це що, переворот?
Оксана Білозір: Мене це також турбує. Нам потрібно звертатися до органів влади.
Олександр Кривенко: Поки ми тут проводимо конференцію, у всіх обласних містах проводяться ініціативи ЛГБТ. Чим християни можуть допомогти у справі боротьби за сімейні цінності?
Віталій Кривицький: Всі наші акції та протести – це не все життя. Якщо забрати дні перед і після акції, то залишається все життя, найкращим способом для християн боротися за сім’ю – це свідчити. Люди, які шукають щастя в іншому, роблять це через те, що не бачать щастя в здоровій сім’ї. Саме тому є пошук задоволення деінде. Сьогодні ми побачили приклад матері 9 дітей, яка дякує Богові і є щасливою. Наша сила – у свідченні.
Репліка: Ми маємо силу зупинити цей гріх. Не просто говорити, але фізично не дати їм кудись рушити. Якщо нас буде 2000-3000, тоді ніхто нас не посміє бити.
Репліка: Чому ми не запросили на прес-конференцію тих, хто постраждав на вулицях Києва?
Руслан Кухарчук: Ми будемо вимагати від державних органів розслідування справ постраждалих. Їхні права мають бути захищені.
Заключне слово
Руслан Кухарчук: 17 червня побиття мирних протестуючих громадян є не лише актом свавілля з боку правоохоронців, але є загрозою для демократії. Це не є демократія, коли закриваються станції метро, забороняються мирні акції, відбувається насилля проти мирних протестуючих. Ми сподіваємося, що наше звернення буде розглянуто. Але за три роки в Україні є значний прогрес вуличного просімейного руху. Цьогоріч в 55 містах більше 100 тисяч осіб вийшли на вулиці, щоби захистити сім’ю. Місцеві влади в своїй більшості звернулися до центральних органів про захист сімей та обмеження пропаганди ЛГБТ. І в цьому є успіх.
