Мт 19, 13-15 Того часу привели до Ісуса дітей, щоб руки поклав на них і помолився, а учні заборонили їм. Та Ісус сказав: «Облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо для таких є Царство Небесне». І, поклавши на них руки, Він пішов звідти.
Зауважимо, що цей фрагмент про дітей слідує відразу після розмови про розлучення. Коли, батьки розлучаються, то закривають доступ дітей до Бога. Можна зробити й інший висновок: чим раніше діти прийдуть і полюблять Бога, тим кращим подружжям одне для одного вони стануть у майбутньому.
Найкраще, що батьки можуть зробити для дитини – це привести її до Бога чим раніше і приводити її постійно, щоби дитина вршеті полюбила Господа, як Отця.
Коментатор Євангелія МакДоналд заохочує на забороняти дитині визнавати гріхи, не заспокоювати її словами: “Ти ще маленький, не треба”, бо ніхто не знає вік наймолодшого грішника в аду.
Важливе послання для батьків і священиків. Храм – це не місце стерильне від дитячого галасу. Звичайно, батьки мають слідкувати, коли поведінка дитина переходить певні межі дозволеного чи сакрального, заважає всім навколо. Однак завжди знаходяться люди, які воліють, щоби дітей так само, як і їхніх батьків, не було в храмі, ця постава суперечить прагненням Ісуса.
На шляху будь-якої дитини чи “дитини у вірі” є чимало дуже віруючих дорослих людей, які не будуть пускати до Ісуса чи-то своєю суворою напоказ побожністю, чи-то прямим чи опосередкованим засудженням, діти, пам’ятайте, Ісус – за вас, Він хоче вас бачити в храмі.
Чим є особливими діти?
Не однаразово в коментарях ми про це говорили, повторю лише роздуми святого Йоана Золотоустого, про що на сайті не писалося: душа дитини не пам’ятає образи, за хвилину ставиться по-дружньому до кривдника, дитина завжди знає своє і не дивиться на зовнішнє. Ніколи дитина не вибере царицю в дорогому вбранні, коли поруч є рідна матір, навіть якщо вона зодягнена в лахміття. Отож дитина вибирає серцем, а не очима, вибирає не корисливо, а з любові, є вірною своїм.
Ісусе, навчи нас бути твоїми дітьми.
