Мт 23, 1-12 Того часу Ісус промовив до натовпу і до своїх учнів, кажучи: «На сідалище Мойсея посідали книжники та фарисеї. Все, що лише скажуть вам, робіть і виконуйте; але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роблять. Вони в’яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а самі пальцем своїм не хочуть їх поворухнути. Всі свої вчинки вони роблять так, щоб їх бачили люди. Роблять ширшими свої філактерії та побільшують китиці, люблять почесні місця на бенкетах і перші місця в синагогах, і вітання на майданах, щоб їх кликали люди: “Учителю!” Ви ж не називайте себе вчителями, бо один є у вас Учитель, а всі ви – брати. І не називайте нікого на землі отцем, бо є один у вас Отець – Небесний. Не називайтеся і наставниками, бо є один у вас Наставник – Христос. Більший з вас нехай буде вам слугою. Тому що хто буде себе підносити, буде принижений; а той, хто буде принижувати себе, буде піднесений.
Секс-скандали і репутація Церкви. Останнім часом відкривається чимало секс-скандалів в церковному середовищі. Священики чинять злочини, єпископи їх прикривають. На щастя, це лише поодинокі випадки, але вони потужними ударами руйнують репутацію Церкви і зводять нанівець віддане служіння тисяч і тисяч богопосвячених осіб.
Сьогодні Церква говорить про те, щоби ми вміли розділяти різні катергії, ні в якому випадку не змішували все до купи. Ісус закликає слухатися навчання книжників та фарисеїв, але не наслідувати їхнього способу життя. Ми маємо слухати навчання Церкви і не знеохочуватися поганими прикладами служителів.
Ісус водночас підтримує авторитет єрархії і турбується про те, щоби не було згіршення серед людей.
Ігри в імітацію. Фарисеї чинили велику кількість різних релігійних практик, ритуалів, жестів. Навколо себе створювали систему, в якій не мали вільного часу через виконання ряду традицій та обов’язків. Можливо вони самі вірили в те, що займаються чимось корисним та боговгодним, однак з часом від усієї складної системи залишилася лишень зовнішня оболонка. Фарисеї втратили сенс. Так може бути і в нашому житті: офісний працівник з часом перетворюється на “планктон”, який ніби щось робить, але що і, головне, навіщо ніхто не знає. В наших родинах любов, теплота і спілкування можуть залишитися лишень, як зовнішній атрибут сімейності, втративши свої сенс і глибину. В різних сферах ми постійно перебуваємо в інерції втрати сенсу та акцентуванні лишень на зовнішньому атрибутивному. Ліками від такого “сповзання” є усвідомлення тенденції та Ісус, який Живий і поза будь-якими системами – в сімейному, духовному житті чи на праці.
Ісус сказав про фарисеїв, що вони не просто не хочуть виконувати власне слово, але навіть не намагаються поворушити пальцем. Бездіяльність, апатія, глибинне усвідомлення своєї слабкості та нікчемності компенсується самообманом, імітацією та зовнішніми надбудовами.
Фарисеї та книжники легко б вписалися в суспільство інстаграмного щастя та фейсбушного успіху і напевно знайшли б свою аудиторію.
