Мт 25, 1-13 Ісус розповів своїм учням таку притчу: «Небесне Царство подібне до десятьох дів, що взяли свої лямпи й вийшли назустріч молодому. П’ять з них були нерозумні, а п’ять мудрі. Нерозумні взяли з собою світичі, та не взяли оливи з собою. Мудрі ж узяли в посудинках оливу. Через те, що молодий був забарився, всі задрімали й поснули. Та опівночі крик залунав: „Ось молодий! Виходьте йому назустріч!” Схопились тоді всі ті діви й приготували свої світичі. А нерозумні мовлять до мудрих: „Дайте нам вашої оливи, бо наші світичі гаснуть”. Мудрі ж у відповідь їм кажуть: „Щоб часом і нам, і вам не забракло – підіть краще до продавців та й купіть собі”. І от як вони пішли купувати, прибув молодий, і ті, що були готові, ввійшли з ним у весільний покій, і замкнулись двері. Нарешті приходять також інші діви й кажуть: „Господи, Господи, відчини нам!” А він у відповідь їм мовить: „Істинно кажу вам: Я вас не знаю”. Чувайте, отже, не знаєте-бо ні дня, ні години».
Ключове слово цього Євангелія – олія. Симфонія дає повне уявлення про символічне значення цього поняття. Будь-який релігійний ритуал не обходився без олії – помазання царя, священика, жертовника, священної жертви. Зцілення хворих супроводжувалося змащенням олії. Отож олія у широкому сенсі – це зв’язок із Богом, спілкування з Ним, молитва.
З огляду на це проходить розділення між мудрими та нерозумними.
- І одні, і другі були дівицями παρθένοις, тобто незайманими. Вони зберегли чистоту серед спокус цього світу.
- Всі вони прийшли зустрічати Нареченого Ісуса Христа, а отже в рівній мірі любили Його і потребували Його присутності.
- 10 дівиць взяли із собою світильники. Якщо олія – це молитва, то у світильнику можна побачити серце людини, яке вміщує в собі всі молитви, тобто серця десятьох були віддані Ісусу.
- Всі десять дівиць витривало чекали на Христа, врешті перемогли сон, символ смерті, але…
одним забракло близькості з Богом, щоби розсіяти темряву світлом. Їхнє прохання до мудрих поділитися олією сміхотворне. Ми можемо жити і спостерігати праведні життя, читати побожні книжки про молитву, праведність і віру, чужий досвід буде підносити нас на дусі, але не спасе. Мусимо заповнити лампадки сердець своєю молитвою, а не чужим натхненням. Тільки власне духовне життя переводить нас з категорії нерозумних до мудрих.
Чистота, відкрите серце, прагнення Бога, витривалість, перемога сну, смерті, а на іншій чаші терезів – молитва, якої забракло.
Сьогоднішнє Євангеліє для мене – драматична історія про маленьке “але”, яке змінює все та батьківське напоумлення про те, що маловажливих деталей не існує, тим паче коли мова йде про молитву.
