Лк 8, 16-18 Ісус сказав до натовпу: “Запаливши світильник, ніхто не накриває його посудиною і не ставить під ліжко, але ставить на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло. Адже немає прихованого, що не стане явним, і немає таємного, що не стане відомим і не виявиться. Тож уважайте, як ви слухаєте: бо хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що начебто має, забереться від нього”.
Святий апостол Павло говорить про дорогоцінний скарб, який носимо в посудині свого тіла. Вогонь світильника є образом Духа Божого, який освітлює все в глибині нашого єства. Про що говорить Ісус? Можливо, про тілесні гріхи, які закривають світло Боже посудиною тіла. Ми не маємо світла і тепла Божого Духа через те, що в нашому житті домінує тілесність, як спосіб мислення, як певний пріоритет.
Згадаймо екзестенційну (життєву) розгубленість сучасної людини незалежно від віку та досвіду. Людина губиться у сенсах свого життя, не знає куди рухатися, чого прагнути, ким вона є. Знайомо? Ті, хто вибирає тіло, а не дух, перебувають у темряві – світильник під посудиною.
Ліжко натякає на сон чи хворобу. Перше поняття є символом смерті, а друге – гріха. Людина, яка ховає Божого Духа під ліжко вибирає смерть гріха, пасивність і лінь, залишаючись у темряві.
“Ті, які входять, бачили світло” – формула Євангелія означає, що взагалі не ставиться питання чи пускати всередину себе інших людей. Ми не можемо закриватися у собі, принаймні Євангеліє не передбачає цієї опції, маємо бути гостинними, запрошуючи оточуючих не лише у свою домівку, але і у своє внутрішнє життя.
Чому тоді ми закриваємося? Чому готові спілкуватися лише на поверхні, боїмося пускати інших в глибину себе?
Відповідь проста: всередині – темрява та захований під ліжко та посудину світильник.
Лука попереджає, якщо ми і надалі продовжимо своє життя у темряві, то можемо так ніколи і не побачити світла – хто не має, забереться від нього те, що має.
Отож, логіка дій згідно із запрошенням Слова:
- Світло має стати важливішим тіла, гріха, маємо перемогти лінь та інерцію пасивності.
- Запалюючи світло, маємо гостинно відкривати своє серце на інших людей.
- Примножуймо благодать.
