Про важливість належного приготування до вінчання, про брак віри в наречених та про необхідність церковного супроводу осіб, які бажають вступити в подружній стан, говорив Глава Католицької Церкви, звертаючись до учасників формаційного курсу на тему подружжя та сім’ї.
«Подружжя не є лише ”суспільною” подією, але справжнім Святим Таїнством, що передбачає належне приготування та свідоме звершення. Подружній союз, по суті, вимагає від наречених свідомого вибору, який зосереджується на прагненні побудувати разом щось таке, що ніколи не повинно бути зрадженим чи залишеним», – підкреслив Папа Франциск, промовляючи у базиліці святого Івана на Латерано у четвер, 27 вересня 2018 р., до учасників формаційного дієцезіального курсу на тему подружжя та сім’ї, організатором якого була Римська Рота, один із трьох найвищих церковних трибуналів Апостольської Столиці.
Увага попередніх Пап до теми подружжя та сім’ї
Як наголосив на початку своєї промови Святіший Отець, варто пригадати про те, що також і його попередники на Петровому престолі, зокрема, святий Іван Павло ІІ, мали широкий та далекоглядний погляд на подружжя й родину і сміливо пропагували справу сім’ї, вирішальну й незамінну для загального блага усіх народів.
Йдучи їхніми слідами, також і Папа Франциск далі розвинув цю тему, ставлячи великий наголос на нагальності серйозного приготування до християнського подружжя, що не повинно обмежуватись лише до кількох зустрічей. Саме тому, у різних дієцезіях та єпархіях світу починають розвиватись різні ініціативи душпастирства сімей, беручи до уваги реальну ситуацію сімей у наш час. Як наголосив Папа, дуже важливо належно приготувати наречених до шлюбу, даючи їм можливість брати участь у семінарах, молитовних реколекціях та інших заходах, провідниками яких, окрім священиків, є також експерти подружнього життя й психології та подружжя із великим сімейним досвідом.
Слабкість віри як джерело проблем у подружжі
Дуже часто остаточним коренем проблем, які проявляються після вінчання, є не лише прихована незрілість, що передувала одруженню, але, зокрема, слабкість християнської віри та брак церковного супроводу наречених, а також самотність подружньої пари відразу після вінчання. Лише разом прямуючи щоденним життям, яке закликає подружжя зростати на шляху дарування себе іншому та жертви, деякі починають усвідомлювати, що не зрозуміли, чим є насправді подружнє життя, яке вони розпочали. І, таким чином, стоячи перед цінністю подружнього життя, пов’язаного із нерозривністю подружнього союзу, із передавання життя та вірністю, відкривають для себе невідповідність до такого зобов’язання.
«Ось чому я наголошую на необхідності постійного катехуменату до Таїнства Подружжя, що стосується його приготування, літургійного звершення та першого періоду після шлюбу», – наголосив Папа, додаючи, що священики, особливо парохи, є першими співрозмовниками молодих людей, які хочуть сформувати нову сім’ю та прийняти Святе Таїнство Подружжя. Супровід священика допоможе особам, які бажають розпочати свій спільний подружній шлях, зрозуміти те, що подружжя між чоловіком і жінкою є знаком єдності між Христом і Церквою та усвідомити важливість кроку, який вони бажають зробити. А чим глибшим та тривалішим буде приготування молодих подружніх пар до вінчання, тим краще вони зможуть навчитись відповідати на Божу благодать та розвинуть у собі «антитіла», які допоможуть їм долати неминучі труднощі подружнього та сімейного життя.
Передподружнє приготування та подальший супровід подружжя
За словами Єпископа Риму, під час підготовчих курсів до шлюбу необхідно повторити катехизацію християнського втаємничення у віру, адже дуже часто трапляється, що людина зупинилася на елементарних поняттях катехизму, який вивчала ще перед урочистим Святим Причастям чи Таїнством Миропомазання. Досвід показує, що час передшлюбного приготування є надзвичайно сприятливим періодом, під час якого наречені особливо уважні на голос Євангелія та на прийняття Ісуса Христа як Учителя життя.
На переконання Папи, більша ефективність душпастирства проявляється там, де супровід подружжя не зупиняється із церемонією вінчання, але супроводжує подружжя принаймні впродовж кількох перших років їхнього спільного життя. Приватні й спільні зустрічі та розмови з подружжями є великою допомогою для початківців подружнього життя, які сприяють набуттю необхідних засобів та підтримки, аби жити покликанням до подружжя. Тому, церковний супровід подружньої пари після одруження є вкрай необхідним. Опікуючись молодими подружжями Церква виявляє своє радісне материнство, позначене ніжністю, підтримкою та обіймами.
Допомагати оживити віру та вийти із кризи подружжя
А тим подружнім парам, які переживають серйозні проблеми в своїх стосунках і перебувають у кризі, потрібно допомогти оживити їхню віру та відповісти на благодать Святого Таїнства Подружжя, яке вони прийняли, а в деяких випадках, якщо на це існують необхідні підстави, – запропонувати відповідні вказівки, щоб розпочати процес визнання недійсності подружжя. Єпископи, священики та церковні працівники повинні завжди бути відкритими, щоб вислухати та допомагати тим подружжям, які дійшли до переконання, що їхній подружній союз не є справжнім сакраментальним зв’язком і бажають вийти із цієї ситуації.
Вселенський Архиєрей також пригадав, що добрим знаряддям в цьому є новий процес у справі визнання недійсності подружжя, який потрібно застосовувати з огляду на остаточну ціль – спасіння людських душ.
