Лк 11, 1-4 І сталося, що Ісус молився в одному місці, а коли закінчив, то один з Його учнів сказав Йому: «Господи, навчи нас молитися, як і Йоан навчив своїх учнів». Він же промовив до них: «Коли молитеся, то кажіть: Отче, нехай святиться Ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; хліб наш насущний дай нам кожного дня, і прости нам гріхи наші, як і ми самі прощаємо кожному боржникові нашому, і не введи нас у спокусу».
Цікаво, що Ісусові учні запитують саме про молитву. Вони були свідками чудес, зцілень, розмноження хлібів, тайн гори Тавор, сили Бога, коли Ісус зупинив бурю на морі. Учні бачили яскраві духовні видовища, але запитали лише про молитву.
За кроною, гілками і потужним стовбуром побачити невидиме коріння. Саме воно уможливлює зовнішню, видиму потугу і красу. Учні не зупиняються на видовищі атракціону, але розбирають його механізм. Це дивовижний погляд – зосереджуватися на головному, хоч і непомітному.
Ці слова Євангелія можуть стати для нас точкою входу в глибину християнства. Саме молитва є головною, без неї неможливо ніщо, саме молитві треба повчитися від Ісуса.
В проханні учнів можна побачити також певну орієнтацію на схеми. Очікування, здається, для них є більш значущими, ніж те, що може запропонувати Ісус, бо вони просять навчити їх, як Йоан навчав своїх учнів.
Ісус ухиляється від схеми і концентрується на головному: “Отче наш”.
Якщо центром Ісусової діяльності є молитва, то центром молитви є Отець. Серце серця християнства є Отець: розмова з Ним, відносини з Ним.
Отче наш
В першій фразі, як в пігулці, містяться дві найбільші заповіді: любові до Бога та ближнього.
Коли ми визнаємо, що Бог – Отець, тоді усвідомлюємо, що ми – Його діти, як діти любимо і приймаємо любов. Коли додаємо, що Бог є не лише моїм Отцем, але нашим, тоді визнаємо, інших, як братів і сестер, бо Господь є також і їхнім Батьком. За визнанням отримуємо заповіді любити інших.
В цій класичній молитві Ісус розставляє пріоритети, відповідно розміщаючи черговість прохань та звернень, кожна фраза це не щось, що маємо знати, як “отченаш”, тобто “на автоматі”, бездумно, але бездонний колодязь, повний живої води.