Коли говоримо про людську зрілість, то розуміємо різні способи поведінки, які демонструють зрілість або незрілість особи. Доросла людина може поводитись як незрілий підліток, фізично сильний чоловік-гігант – як емоційно незрілий карлик, доросла дівчина – як підліток. Це явище пов’язане з сімейним життям, бо: 1) подружжя вимагає зрілості, 2) численні подружжя розпадаються через незрілість, – пише Інститут родини та подружнього життя УКУ.
Незрілість дітей
Ось кілька прикладів незрілості дітей. Діти часто виявляють власну незрілість егоїстичним ставленням та поведінкою, невдячністю, вимогами щоб усе було по-їхньому, відсутністю почуття відповідальності та обов’язку, неправильною реакцією на конфлікти і проблеми, браком правильного судження, бажанням бути щасливими без докладання зусиль.
Деякі діти настільки заглиблені у себе, що не звертають уваги на потреби інших людей, чим демонструють егоїстичну поведінку. Приміром, дитина більше переймається своєю поламаною іграшкою, ніж горем свого сусіда, у якого згорів будинок.
Незрілі діти часто приймають за належне усе, що для них роблять інші люди, не задумуючись про вкладені зусилля та ресурси. Невдячність виглядає потворно, огидно. Мабуть, усі стикались з дітьми чи підлітками, які не виявляли ані захоплення, ані вдячності за жертовність та вчинки своїх батьків. Вони поводяться так, немов цілком заслуговують на все, що отримують, ніби батьки зобов’язані так чинити.
Багато дітей мають поведінкову настанову: «Якщо ти не граєш за моїми правилами, я забираю свої речі та йду додому». Це маніпуляційні вимоги, щоб усе було по-їхньому.
Діти не відчувають обов’язку долучатись до виконання деякої частини домашньої роботи. Вони думають, що мають право робити деякий безлад, який інша людина повинна прибирати. Це прояв браку відповідальності.
Часто діти щасливі й задоволені, поки все йде добре, і різко змінюються, виявляють гнів та роздратування, коли трапляється щось пішло не так. Це незріла реакція на проблеми.
У дітей відсутні навики правильного судження та оцінки справжньої вартості речей та вчинків. Вони цінують малозначимі речі, а нехтують цінними речами.
Часто діти поводяться так, ніби вони зацікавлені лише собою, і мало зважають на почуття і потреби інших. Вони бажають бути щасливими, але не будують дружні стосунки з іншими.
Незрілість у подружжі
Деякі дорослі ніколи не виростають з дитячої незрілості, й продовжують демонструвати її у сімейному житті. Трапляється, що чоловік настільки зосереджений на собі, що не переймається почуттями своєї дружини (те саме стосується жінок). Сумно, що багато молодих дівчат у період зустрічання не розуміють того, що молодий юнак який не звертає уваги на почуття дівчини, а лише на власні, й у сімейному житті не буде зважати на почуття і потреби своєї дружини.
Буває, що подружжя демонструє невдячність щодо вкладу одне одного, подібно як малі діти. Багато чоловіків і жінок не навчились казати «Дякую». Часто немає слів вдячності, бо відсутнє саме почуття вдячності, вміння помічати добрі речі, зроблені іншою людиною для нас.
Трапляється, що чоловік і дружина настільки захоплені постійними війнами, що навіть не помічають цього. Такі подружжя послуговуються постійним циклом поведінки: маніпулятивні трюки, драматичні дії та реакції, образи, крики, поки кожен намагається домогтися свого.
Буває, що дорослі особи не мають почуття відповідальності чи обов’язку. Дружина чи чоловік можуть поводитись безвідповідально у фінансовій сфері. Чоловік може поводитись, немов його єдина відповідальність – заробляння грошей.
Дорослі також можуть незріло та нераціонально реагувати на щоденні проблеми та конфлікти. Трапляється, що чоловік або дружина демонструють дитячий спосіб мислення і судження. Чоловік може захоплюватись тим, що називаємо «гламуром» (привабливою красою, модою), й вимагати цього від дружини. Жінка може сильно прагнути, щоб чоловік вмів заробити більше грошей.
Подружжя може вважати, що справжнє сімейне щастя полягає у тому, щоб набувати все більше і більше різних речей.
Це дуже помітно, коли хтось з подружжя або обидвоє поводяться незріло, через що неминуче з’являються проблеми. А проблеми, спричинені подібною незрілістю, неминуче з’являтимуться, незалежно від того, якими красивими, привабливими, успішними є чоловік та дружина.
Характеристики особистої зрілості
Тепер звернемо увагу на деякі характеристики зрілої особи, без яких важко уявити добре подружжя.
Перша характеристика – це незалежність, самостійність, відповідальність за себе та своє життя. Коли обидвоє людей укладають шлюб, то це важливий крок у самостійне доросле життя, який вимагає зусиль, аби відокремитись від впливу власних батьків, свого найближчого оточення. Поява власної сім’ї вимагає спільної відповідальності чоловіка і дружини за усе, що стосується їхнього сімейного життя.
Часто трапляється, що чоловік або дружина залишаються у психологічній залежності від своїх батьків і продовжують радитись з ними щодо різних сімейних проблем. Буває, що батьки заохочують таку залежність своїх дорослих дітей, не даючи їм можливості стати самостійними та зрілими людьми.
Так батьки втручаються у сімейне життя своїх дітей з власної ініціативи, або ж діти свідомо погоджуються на подібну патерналіську опіку своїх батьків.
Немає нічого осудного у тому, аби молоде подружжя шукало поради у батьків, але існує відмінність між порадою і втручанням у чуже життя.
Важливо, щоб особи, які укладають шлюб, вже вміли жити самостійним життям від батьків, а батьки не приймали важливі рішення за своїх дорослих дітей. Якщо хлопчина недостатньо дозрілий для того, щоб приймати самостійні рішення й брати відповідальність за власне життя, тоді він не готовий до сімейного життя, бо є емоційно незрілий. Якщо дівчина не готова відмовитись від сильних емоційних зв’язків з батьками, і разом з чоловіком вибудовувати самостійне життя, то це прояв емоційної незрілості.
Зріле ставлення до статевих стосунків
Статеві стосунки – це приємна сторона сімейного життя, однак багато людей мають незріле ставлення до сексу. Одні вважають, що статеві стосунки лише для того, щоб «одержувати», і не знають, що слід турбуватись про взаємні приємні почуття та задоволення обох. Так одні використовують секс як зброю, щоб змусити іншого подруга виконати свої бажання, або як маніпулятивний засіб, щоб домогтися свого. Ще інші вважають секс чимось нечистим, непотрібним. Навпаки, зрілі особистості розглядають статеві стосунки як спосіб вираження та поглиблення взаємної любові.
Вміння шукати щастя для себе і свого подруга
Йтиметься не про типове пристрасне захоплення одне одним до шлюбу, яке швидко зникає у шлюбі. Деякі незрілі особи можуть бути уважними до коханої особи лише впродовж короткого часу, щоб отримати бажане, однак у них відсутня здатність постійно зважати на потреби іншої людини, що є частиною справжньої любові та зрілості.
Шлюб – це стосунки, у яких обоє піклуються про щастя та потреби іншого. Справжня любов піклується про іншу людину, шукає як зробити щасливою іншу людину. Чому ж така любов не характерна багатьом подружжям? Бо молоді чоловіки і жінки не навчились бути зрілими у любові до шлюбу.
Вміння дотримуватись обіцянок, зокрема шлюбних
Сучасне суспільство не заохочує розвивати зрілість у такому питанні. Популярне уявлення стверджує: «Якщо ви взяли на себе зобов’язання, а щось пішло не так, як би вам хотілось, або щось вам дуже не подобається, або надто важко дотримуватись обіцянки, тоді найкраще рішення – це відмова від нього». Часто чуємо, що відомі спортсмени переглядають свої контракти, відмовляються від вже укладених, прагнучи отримати кращі умови. Від дітей не вимагають виконувати свої зобов’язання, коли це вимагає неспівмірних зусиль та пов’язане зі значними труднощами. А у випадку дорослих – навпаки.
Зріла особа вміє дотримувати свої обіцянки, знає вагу слова, зберігає відданість шлюбній обіцянці бути разом на усе життя.
Для християнина шлюб – це угода між трьома сторонами: чоловіком, дружиною та Творцем, що підкреслює вагомість прийнятих на себе зобов’язань.
Те, що подружжя часто стикається з несподіваними труднощами, які вимагають непередбачуваних жертв, не скасовує шлюбні обіцянки. Сімейне життя вимагає такої зрілості, коли подруги вміють виконувати дані зобов’язання у складних моментах, коли труднощі тривають, коли вони зникають або ніколи не закінчуються.
Вміння приймати й розуміти важливість авторитету
Сьогодення відчуває потребу авторитетів, коли особа вміє користуватись владою, керуючись цінностями та правдою. Особливо повага до авторитету необхідна сучасним подружжям. Замість того, щоб правильно користуватись авторитетом, деякі чоловіки вважають, що лідерство у сім’ї – це їхня перевага над дружиною. Жінки, замість зрілого ставлення до авторитету свого чоловіка, бунтуються проти чоловічого лідерства. Подружжя потребують сформувати зріле ставлення до питання авторитетів та розподілу влади у сімейному житті.
Авторитет та влада – це відповідальність за інших, а не знаряддя поневолення, примусу, насилля.
Вміння брати на себе відповідальність за спільне сімейне господарство вимагає співпраці та координації дій. Зріла людина розуміє значення авторитету, лідерства, відповідальності, які часто вимагають послуху у сімейному житті.
Чому слід говорити про зрілість як передумову вдалого шлюбу:
1. Бо шлюб – це відносини зрілих осіб. Це щось більше, ніж бажання створити сім’ю, ніж здатність зачати дітей, ніж здатність заробляти достатньо грошей;
2. Хоч існують випадки, коли незрілі люди укладають подружжя і тоді намагаються ставати зрілими, найкращий час для розвитку особистої зрілості – це час до шлюбу, а не після шлюбу;
3. Найкращий дороговказ на шляху до зрілості – це моральні та загальнолюдські цінності, які найкраще представлені у Святому Письмі. Це також приклад зрілих батьків, досвід успішних людей, підказки людей, яких можемо вважати моральними авторитетами. Важливо знати правду про себе, послуговуватись правильними життєвими дороговказами і мати адекватне бачення сімейного життя.
