Чи ви коли-небудь задумувалися над тим, наскільки безпечними є ваші візити в інтернет? Що інтернет і небезпека ходять поруч? Навіть короткий візит в онлайн може спричинити безліч проблем. На думку фахівців, краще користуватися комп’ютером, попередньо від’єднавши його від мережі, але навіть це не гарантує того, що ви поза зоною ризику.
Звісно, все не так страшно, а інтернет, перш за все, друг, а не ворог. Але все ж таки не можна не визнати, що є певні проблеми. Втім, для того, щоб себе захистити, не потрібно бути генієм інформатики та програмування, достатньо розуміти основні загрози та знати, як їх уникнути.
Джерела інтернет-небезпеки
Невблаганна статистика свідчить про те, що причиною проблем більшості інтернет-користувачів є «людський фактор». Тобто звичайна недбалість та недостатня обізнаність. Багато хто, особливо це стосується дітей, думає, що їхній комп’ютер/планшет/смартфон нікому не потрібний, адже що взагалі може зацікавити зловмисників? Але насправді небезпеки є. І ось основні з них:
1. Віруси та троянські програм.
Вони зручно ховаються у безкоштовних програмах, які так полюбляють скачувати користувачі. А, опинившись у комп’ютері, віруси розпочинають активну діяльність, шкодячи роботі ПО.
2. Мережеві атаки.
Зловмисники знаходять вразливі місця в операційній системі та комп’ютерних програмах, а потім використовують їх у власних цілях. Метою зловмисників може бути як банальний вивід вашого комп’ютера з ладу, так і крадіжка персональних даних.
3. Шахрайство.
Чули про шахраїв, які видають себе за знайомих вам осіб, яким ви довіряєте, а потім намагаються змусити виконати певні дії. Наприклад, надати номер банківської картки, перерахувати гроші чи відкрити підозрилий електронний лист з дивним вкладенням.
4. Фішинг.
Мабуть, найнебезпечніша схема. Шахраї вдало мімікрують під відомі компанії, розсилаючи нібито від їхнього імені електронні листи та створюючи сайти, ідентичні сайтам банків, інтернет-магазинів тощо. Що відбувається далі? Ви заходите на сайт банку, вводите пароль та логін і… Втрачаєте усі гроші.
Що робити, аби не потрапити у пастку
Отже, як може захистити себе пересічний громадянин, та про що мають розказати дітям батьки та вчителі?
На перший погляд все просто. Потрібно слідкувати за оновленнями, перевіряти адреси веб-сайтів, на яких збираєтеся вводити персональні дані, вигадувати складні паролі та не вірити повідомленням про раптові виграші у лотерею (тим більше, якщо для того, щоб забрати гроші, потрібно спочатку трохи заплатити).
Існує декілька насправді золотих правил, яких мають дотримуватися діти під час користування інтернетом. Ці правила можна роздрукувати у форматі пам’ятки та роздати учням:
- Не передавайте нікому особисту інформацію (номери телефонів, домашню адресу, назву школи чи дані про роботу батьків).
- Якщо побачили у мережі інформацію, яка вас засмутила чи налякала, повідомте про це батьків.
- Не надсилайте незнайомим людям свої світлини.
- Не погоджуйтеся на особисту зустріч із людиною, з якою познайомилися в інтернеті.
- Не заходьте на сайти з аморальним змістом.
- Не відповідайте на листи, які містять погрози чи лайку.
- Не відкривайте електронні листи, Web-сторінки, або файли, отримані від людей, яких ви не знаєте або яким не довіряєте.
- Не називайте нікому свої паролі, навіть друзям.
- Не ображайте інших користувачів.
- Не чиніть протизаконних дій.
Часто так виходить, що в теорії ми нібито знаємо все, а от коли справа доходить до практики, то може статися прикра ситуація. Особливо це стосується дітей. Вони ще не настільки добре ситуаційно орієнтуються, тому довіряють незнайомцям та часто поводяться необачно. Тому так важливо навчити їх бачити проблеми та небезпеки.
