Учасники Християнської Суспільної Платформи закликають місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування, місцевих активістів, священнослужителів та вірян незалежно від конфесій і деномінацій, всіх небайдужих людей доброї волі протистояти поширенню та запровадженню у житті місцевих громад України духу та букви так званої «Європейської хартії рівності чоловіків і жінок у місцевих громадах».
В зв’язку з цим, пропонуємо вашій увазі відповідні рекомендації Громадської організації «Рух «Всі разом»:
«Хартію рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад розробила організація «Рада європейських муніціпалітетів і регіонів» у 2004 році, членом якої є Асоціація міст України. Документ не розглядався українською експертною спільнотою, не був проголосований на засіданні Кабінету Міністрів України та не ратифікований Верховною Радою України.
Хартія вміщає в собі поняття «ґендер», «сексуальна орієнтація» та похідні від них (стаття 2 частини І, п.1 статті 10 частини ІІІ). Зазначимо, що в міжнародній практиці не існує уніфікованого поняття «гендер». Похідні від нього – ґендерна рівність, ґендерна освіта, ґендерне виховання – маніпулятивні ідеологічні терміни, які подаються у позитивному контексті. Зокрема, як соціальне забезпечення рівних прав між чоловіками та жінками. Насправді, у такий спосіб намагаються знищити полярність між чоловіком і жінкою, поставити під сумнів природну сім’ю та розмити традиційні ролі, притаманні жінкам та чоловікам. На думку багатьох експертів, у підсумку це призведе до докорінних соціальних перетворень, катастрофічної демографічної кризи більшості етносів, і поставить під загрозу існування відомого нам природного суспільства. Сьогодні багато країн відмовляються від імплементації таких понять у національне законодавство та правові акти (детальніше про досвід країн у статті). При цьому зазначимо, що справедлива ідея рівності прав і можливостей чоловіків і жінок не може використовуватися як привід для легалізації поведінкових девіацій і аморальних традицій.
Органи місцевого самоврядування не зобов’язані приєднуватися до Хартії. Ініціатива впровадження та отримання підтримки на місцевому рівні Хартії має на меті закріпити концепцію, яка спрямована на поглиблення моральної та духовної деградації суспільства, руйнування інституту сім’ї, що є соціальним базисом для існування суспільства та держав, а також батьківства, материнства та дитинства в Україні. Вважаємо, що приєднання до Хартії вступає в прямий конфлікт із національними інтересами. Згідно із Законом України «Про основи національної безпеки України» національними інтересами є життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу.
Таким чином, всі Підписанти Хартії:
- унормовують спірні поняття в суспільній та державній правовій практиці;
- зобов’язуються імплементувати загрозливі ініціативи в усі сфери соціального життя на місцевому рівні.
Нагадаємо, що статтею 20 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачається, що державний контроль «не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень». Таким чином, направлення листа від Асоціації міст України щодо приєднання до Хартії мають ознаки некоректного втручання в діяльність органів місцевого самоврядування.
Виходячи з вищенаведеного, на підставі ст. 40 Конституції України, згідно вимог Закону України «Про основи національної безпеки України» та чинного законодавства України,
ПРОСИМО місцеві ради:
- Не приєднуватися до Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад.
- Відхиляти будь-які ініціативи, що загрожують інституту сім’ї, шлюбу, правам та інтересам подружжя, дітей, батьків, національній безпеці та суспільній моралі».
Принагідно рекомендуємо ознайомитися з науковим висновком, підготовленим Людмилою Гридковець та Артуром Погоріленком, щодо недопустимості імплементації Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у місцевих громадах:
«Рівноправ’я та рівні можливості є базовими підвалинами функціонування будь-якого здорового суспільства. Тим не менше, дані принципи часто використовуються як інструмент для впровадження інших, деструктивних елементів у правове поле держав. Яскраво це можна прослідкувати на прикладі Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад.
(1) Поняття гендеру, яке використовується у вказаному документі, містить у собі приховані небезпеки та, попри окреслену в документі бінарну статевість, насправді має відмінне значення. Власне, поняття гендер об’єднує такі поняття як бінарний та небінарний гендер, де під «бінарним гендером» розуміють соціальну презентацію жіночої та чоловічої статі, а під «небінарним гендером» – весь спектр відхилень в статевій презентативності (як людини, так і людства в цілому), що перебуває на шкалі між крайніми показчиками спектру ідентифікації як чоловік-жінка. Тобто в небінарний гендер потрапляють 56-72 види гендерів (за різними джерелами), про які останнім часом все більше заявляють гендерні організації, як про нормальний спектр гендерної ідентифікації. Подібне невалідне використання терміну дозволяє в подальшому використовувати цей документ вже в широкому спектрі запровадження небінарних гендерів в Україні. Про що і свідчить досвід наших західних і деяких східних колег, які, після запровадження гендерної термінології виключно у бінарному ключі, змушені були поступово піддатися тиску грантодавців та відмовитися від визнання, що існує лише дві природні статі: чоловіча і жіноча, а натомість прийняти пакетні вимоги щодо обов’язкового надання свободи гендерної ідентифікації для усіх громадян. Ряд країн, до прикладу Японія, Великобританія, Іспанія, Португалія, Аргентина, Франція, Індія тощо, дозволяють змінювати свій юридичний гендерний статус за бажанням.
Варто нагадати, що люди, які ідентифікують себе як «трансгендерні» мають високі показники психіатричних та психологічних розладів: неспокій в тілі, нижчий рівень загального психологічного функціонування, вищі рівні абстрагування/тривоги, соціальних проблем. Також – високі рівні «привабливості смерті», «огиди до життя». У них спостерігаються нижчі рівні самооцінки та вищі рівні депресії та надзвичайно високі показники завдання шкоди собі протягом життя, розладів харчування, біполярних розладів. В загальному, від 32 до 50 відсотків трансгендерів вчиняють спроби суїциду залежно від країни. Таким чином, впровадження і використання гендерної термінології в українському законодавстві ставить під загрозу психологічне здоров’я нації та створює небезпеку розмивання понять «чоловік» та «жінка».
(2) Основною бажаною метою реалізації Хартії є досягнення повної «рівності результату», тобто примусової рівнопредставленості жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Тим не менше, вказана мета не може бути реалізована без нанесення шкоди ментальному здоров’ю нації.Представлений документ не враховує цінності українського народу, історичний та релігійний досвід, зводить нанівець всі найкращі національні надбання ментального простору українців, зокрема: цінність материнства, цінність сім’ї, взаємодоповнення чоловічих та жіночих якостей тощо. Будь-які прояви нашої культури, які виявляються у сформованих історично конструктивних уявленнях про роль чоловіка та жінки в сім’ї, родині, громаді, державі, світі, за змістом даного документу повинні бути усунені.
Хартія, насправді, сконструйована так, щоб не допускати будь-які прояви різноманіття, попри декларовану інтенцію до цього, оскільки природні відмінності між чоловіком і жінкою повинні бути трактуються як негативні, і мають бути стерті, як і належить поводитися, за логікою Хартії, з «гендерними стереотипами». Все це, як вже було зазначено, покривається такими концепціями, як рівність прав, можливостей, хоча насправді у перспективі призводить до стирання будь-яких особливостей статі,які ми справедливо вважаємо «чоловічістю» чи «жіночістю». Запровадження даного документу несе загрозу нівелювання значення сім’ї, родини, надбань українського народу стосовно розуміння ролі та цінністі чоловіка як батька та голови сім’ї, жінки як матері та душі родини, руйнування конструктивних уявлень про дитинство та зрілість, денормування сексуальної культури українців.
Таким чином, у сукупності із сказаного вище, імплементація Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад в українське законодавство вбачається недопустимою, оскільки несе небезпеку психологічному та психічному здоров’ю українського народу, всіх націй та етносів у межах юрисдикції України, та зводить нанівець всі найкращі національні надбання ментального простору українців.
Посилання на дослідження:
1) Sexual Orientation and Gender Expression in Social Work Practice, edited by Deana F. Morrow and Lori Messinger (2006), page 8
2) Італія; Fisher, A.D., Ristori, J., Castellini, G. et al. J Endocrinol Invest (2017) 40: 953
3) Baudewijntje P.C. Kreukels, Baudewijntje P.C., Baudewijntje P.C. Kreukels, Birgit K?hler Gender, et al., Dysphoria and Gender Change in Disorders of Sex Development (March 29, 2018)
4) Leena Nahata et al., Mental Health Concerns and Insurance Denials Among Transgender Adolescents, doi.org/10.1089/lgbt.2016.0151
5) HG Virupaksha, Daliboyina Muralidhar, Jayashree Ramakrishna, Suicide and suicidal behavior among transgender persons, doi: 10.4103/0253-7176.194908
6) DOI: 10.I037/a002960».
