Українське законодавство дозволяє спільну опіку над дітьми після розлучення чи сепарації. На практиці ж, батькам рідко вдається безпроблемно налагодити співпрацю, особливо якщо між подругами тривають суперечки, або наявний невирішений конфлікт інтересів.
У кожного з батьків можуть бути сумніви чи зауваги щодо батьківських здібностей колишнього подруга, тривога з приводу необхідної підтримки дітей чи фінансових питань, втома від сімейного конфлікту, або передчуття, що неможливо подолати всі образи, накопичені у стосунках. Однак дружня співпраця може забезпечити вашим дітям відчуття стабільності, безпеки та можливість продовжувати розвивати стосунки з обома батьками.
Заради благополуччя дітей розлучені батьки можуть подолати труднощі, пов’язані з спільним батьківством, та розвивати приязні ділові стосунки.
Подані нижче поради допоможуть батькам залишатися спокійними, послідовними та вирішувати конфлікти, які забезпечать можливість спільної опіки над дітьми.
Явище спільного батьківства
Якщо сім’я не зіткнулася з серйозними проблемами такими, як домашнє насильство чи зловживання психоактивними речовинами, спільне батьківство обох батьків, активно залучених у щоденне життя своїх дітей до розлучення, – найкращий спосіб забезпечити всі потреби дітей.
Дослідження показують, що якість стосунків між колишніми подругами сильно впливає на психічне та емоційне благополуччя дітей, спричиняє тривожний стан та депресії.
Звичайно, колишнім подругам важко після гострого, болючого розпаду стосунків відмежуватись від колишніх проблем та образ.
Спільні заходи з опіки та піклування дітьми можуть виснажувати, дратувати, провокувати стрес. Надзвичайно важко залишити в минулому болісну історію розлучення і подолати пов’язані з нею образи. Прийняття спільних рішень, спілкування один з одним, взаємодія за наявності розбіжностей, коли хочеться просто забути про існування колишнього подруга, може видаватись неможливим завданням. Незважаючи на подібні труднощі, можливо розвивати доброзичливі ділові стосунки з колишнім подругом саме заради дітей.
Як функціонує спільне батьківство
Відокремлення особистих відносин з колишнім подругом від питань спільного батьківства – це ключ до успішного батьківства розлучених. Можливо, корисно почати думати про ваші відносини з колишнім подругом як про цілковито нові ділові стосунки, які розвиваються довкола благополуччя ваших дітей, а не особистих інтересів.
Хоча ваш шлюб розпався, однак ваша сім’я продовжує існувати, бо у вас є спільні діти. Саме вони найважливіший пріоритет у нових стосунках. Вам необхідно зробити перший крок: поставити потреби своїх дітей вище власних інтересів і поводитись як зрілі, відповідальні партнери.
Користь для дітей
Спостерігаючи за спільним батьківством своїх батьків, діти побачать, що вони важливіші за конфлікти дорослих, через які розпався шлюб, і що батьківська любов сильніша за будь-які життєві обставини.
Діти розлучених батьків, між якими налагодились ділові стосунки:
• Відчувають себе в безпеці: бо впевнені в любові обох батьків, й набагато швидше і легше пристосовуються до факту розлучення та нових життєвих обставин, а також мають кращу самооцінку;
• Відчувають послідовність: спільне батьківство, зазвичай, ґрунтується на спільних правилах, дисципліні та нагородах з обох сторін, а діти знають, чого слід сподіватись, і що очікують від них;
• Краще розуміють як вирішуються проблеми: коли діти бачать, як батьки продовжують співпрацювати разом, то самі навчаються ефективно, мирно і самостійно вирішувати свої проблеми;
• Мають здоровий приклад для наслідування: співпраця з іншим батьком формує певний життєвий навик, який знадобиться дітям у майбутньому, як можна будувати та підтримувати добрі відносини;
• Діти є ментально та емоційно здоровішими: бо співпереживання через конфлікт дорослих викликає у них депресію, тривогу або гіперактивність через дефіцит уваги.
Поради для спільного батьківства
Відкладіть свої почуття образи та гніву. Успішне спільне батьківство вимагає відкласти убік ваші власні емоції гніву, обурення чи образи задля забезпечення потреб дітей. Як свідчить практика, найважче відмовитись від таких сильних почуттів, однак це можливо, бо саме від цього залежить подальший успіх стосунків. Спільне батьківство не повинно брати до уваги почуття обох батьків, а турботу про щастя, стабільність і благополуччя вашої дитини.
Розмежовуйте ваші почуття та поведінку. Це нормально переживати почуття образи, гніву, однак емоції не повинні керувати вашою поведінкою. Натомість хай співпраця з колишнім подругом, щоб діти почувались якнайкраще, мотивує ваші дії.
Тримайте свої почуття під контролем. Ніколи не виплескуйте ваші почуття на дитину. Хай друзі, психотерапевти або улюблена домашня тварина стане слухачем, коли потрібно дати вихід негативним емоціям. Фізичні вправи також допоможуть впоратись з власними почуттями.
Сфокусуйте увагу на дитині. Коли відчуваєте гнів або обурення, спробуйте пригадати собі чому слід поводитись цілеспрямовано і прихильно: бо цього вимагають найкращі інтереси вашої дитини. Якщо вас переповнює гнів, краще згадайте про вашу дитину і спробуйте заспокоїтись.
Ніколи не ставте дітей у епіцентр ваших особистих стосунків з колишнім подругом. Можливо, ви ніколи цілковито не позбудетесь негативних почуттів обурення, образи з приводу розпаду подружжя. Та ви можете розкласти свої почуття «по поличках». Постійно нагадуйте собі, що ваші особисті проблеми не повинні бути проблемами вашої дитини.
Ніколи не використовуйте дітей як кур’єрів з певним посланням до свого колишнього подруга. Коли дітей використовують для передачі повідомлень, то вони опиняються у центрі вашого конфлікту. Ваша ж мета: тримати дитину якнайдалі від проблем, пов’язаних із відносинами з колишнім подругом.
Тримайте свої проблеми при собі. Ніколи не кажіть негативних речей дітям про колишнього подруга, бо так змусите їх робити вибір на користь одного з батьків. Ваша дитина має право будувати власні стосунки з кожним із батьків, не перебуваючи під впливом вашого ставлення.
Праця над покращенням комунікації між батьками
Мирне, послідовне та цілеспрямоване спілкування з вашим колишнім подругом – важливе для успіху спільного батьківства. Навіть, коли це видається абсолютно неможливим. Слід почати зі зміни власного мислення та ставлення. Думайте, що найважливіша мета спілкування з вашим колишнім подругом – це благополуччя вашої дитини. Перш ніж контактувати з колишнім подругом, запитайте себе: як ваша розмова вплине на дитину? Тому прийміть рішення гідно поводитись під час розмови. Хай ваша дитина стане стартовою точкою будь-якої дискусії з колишнім подругом.
Пам’ятайте, що у більшості випадків не потрібно особисто зустрічатися з вашим колишнім подругом. Віддайте перевагу розмовам по телефону, текстовим повідомленням або електронній пошті. Це потрібно, щоб налагодити спілкування без конфлікту. Обирайте такий тип контактів, що найкраще працює у вашій ситуації.
Методи спілкування між батьками
Вибір способу спілкування – це ваше самостійне рішення, яке повинно взяти до уваги різні методи спілкування, які допоможуть налагодити ефективну комунікацію:
Виберіть діловий тон розмови. Поставтесь до стосунків з колишнім подругом як до виключно ділових відносин, єдиний інтерес яких – це добробут ваших дітей. Говоріть або пишіть колишньому подругу як діловому партнеру: приязно, нейтрально, з повагою. Розслабтеся й говоріть повільно.
Використовуйте запитання. Замість заяв у формі стверджень, які можна помилково сприйняти як вимоги, якомога частіше користуйтесь формою запитань. Запитання починайте словами: «Чи не хотіли б ви …?» або «Чи можемо спробувати …?»
Добре слухайте. Вміння слухати – це вияв зрілості. Навіть, якщо в кінцевому підсумку ви не погодитесь, тоді принаймні, дайте зрозуміти колишньому подругу, що ви почули та зрозуміли його позицію. Слухати – не означає схвалювати, тому дозвольте іншому висловити свою думку.
Виявляйте стриманість. Пам’ятайте, що спілкування між батьками необхідне впродовж тривалого часу – передусім усього дитинства, якщо не довше. Тренуйтесь не реагувати надмірно на вашого колишнього подруга, а з часом зможете байдуже спостерігати за спробами вивести вас з рівноваги.
Хай ваші зустрічі та розмови будуть регулярними. На ранніх етапах розвитку нових стосунків це осягнути надзвичайно складно. Однак часте спілкування з колишнім подругом сформує у дітей думку, що батьки разом піклуються про їхнє майбутнє.
Прикладайте зусилля для пом’якшення стресових ситуацій
Сфокусуйте ваші бесіди на дітях. Не дозволяйте, щоб ваші дискусії з колишнім подругом переходили на ваші потреби як дорослих осіб; завжди говоріть про потреби дитини.
Пошвидше позбувайтесь стресу, зокрема на стадії зародження у момент розмови. Здавалося б, неможливо спокійно спілкуватись з колишнім подругом, від якого ви постраждали у минулому, і який хоче тепер вивести вас із рівноваги. Застосовуйте методи швидкого пом’якшення стресових ситуацій, щоб зберігати внутрішню рівновагу й контроль над ситуацією, коли наростає напруга у відносинах.
Працюйте над покращенням відносин з вашим екс-подругом
Якщо ви дійсно готові, щоб відновити довіру у стосунках після розпаду шлюбу, то відверто скажіть про це. Прикладайте зусилля для побудови тривалих стосунків. Пам’ятайте, що ви пішли на покращення стосунків лише заради інтересів ваших дітей:
• Запитуйте думку вашого екс-подруга. Ця проста техніка допоможе налагодити позитивний зв’язок. Візьміть до уваги якусь проблему, і попросіть поради вашого колишнього подруга, показуючи у той спосіб, що ви цінуєте його внесок.
• Просіть вибачення і вибачайте. Якщо ви про щось шкодуєте, щиро просіть пробачення, навіть якщо прикрий випадок трапився давно. Вибачення можуть стати потужним поштовхом до змін у ваших відносинах.
• Залишайтесь емоційно нейтральними. Якщо ваш екс-подруг одного разу не дотримався графіку проведення часу з дитиною, то не починайте через це сварку. Пам’ятайте, що ваша турбота – це забезпечити найкращі умови дітям. Прояв гнучкості з вашого боку дозволить екс-подругу також бути гнучким у стосунках з вами.
Працюйте злагоджено як одна команда
Батьківство передбачає прийняття багатьох рішень, які потрібно приймати разом з колишнім партнером, незалежно від того, чи ви подобаєтесь одне одному, чи ні. Співпраця та спілкування без емоційних вибухів та сварок зроблять процес прийняття рішень набагато простішим для всіх. Якщо ви прагнете послідовності, регулярності, привітності, співпраці у спілкуванні з вашим екс-подругом, тоді легше буде приймати спільні рішення стосовно виховання дітей.
Прагнення бути послідовними у спільному батьківстві. Добре, коли діти стикаються з різними підходами батьків та вчаться бути гнучкими. Однак діти повинні знати, що обидвоє батьків мають схожий набір вимог і очікувань щодо них. Узгоджуйте ваші вимоги, будьте послідовними у цьому, щоб діти не страждали від плутанини.
Правила. Краще коли ви та ваш колишній подруг встановите сталі правила, щоб діти не плутались під час почергового перебування у двох сім’ях. Правила, які стосуються виконання щоденних домашніх завдань, комендантської години (коли слід бути вдома), і незапланованої діяльності, повинні бути подібними в обидвох сім’ях.
Дисципліна. Спробуйте дотримуватися подібної системи покарання за порушення встановлених правил, навіть коли порушення відбулося під час перебування у сім’ї вашого екс-подруга. Наприклад, якщо діти були покарані втратою привілею переглядати телебачення чи грати комп’ютерні ігри у іншій сім’ї, то дотримуйтесь того самого покарання. Також узгодьте систему винагороди за добру поведінку.
Розклад. Коли це можливо, дотримуйтесь певної послідовності у розкладі ваших дітей під час перебування у різних сім’ях. Сталі години приготування і споживання їжі, виконання домашньої роботи, час сну. Це допоможе дитині легше пристосуватись до життя в обох сім’ях.
Прийняття спільних рішень батьками
Кожен з батьків повинен прийняти важливі рішення. Слід бути відкритими, чесними і прямолінійними у прийнятті рішень щодо важливих питань, пов’язаних з екс-подругом та дітьми.
Медичні потреби. Можете прийняти рішення, що один із батьків буде спілкуватись з медичними працівниками, якщо виникатимуть проблеми зі здоров’ям, або обидвоє батьків будуть з дитиною відвідувати лікарів.
Освіта. Не забудьте повідомити керівництво школи про зміни у життєвій ситуації вашої дитини. Розкажіть вашому екс-подругу про шкільний розклад, позакласні заняття, зустрічі з класними керівниками дитини. Хай батьки будуть ввічливими і врівноваженими під час спільного відвідування школи чи спортивних заходів за участю дитини.
Фінансові потреби. Зусилля обох батьків по забезпеченню потреб своїх нових сімей може створити певні перешкоди ефективному налагодженню спільного батьківства. Саме тому складайте спільний реалістичний бюджет потреб та витрат на дітей, щоб не виникали між вами непорозуміння. Прихильно поставтесь до ситуації, що ваш екс-подруг витрачає більше фінансів на дітей, ніж ви.
Як вирішувати суперечки стосовно спільного батьківства
У процесі спільного батьківства виникатимуть розходження у думках, суперечки щодо певних рішень. Важливо спробувати досягти згоди, беручи до уваги наступні моменти:
Повага може з’явитись після довшого часу. Прості манери поведінки повинні стати основою спільного батьківства. Бути уважним та шанобливим одне до одного означає ділитись інформацією про різні шкільні заходи дитини, бути гнучкими щодо свого графіку, коли це можливо, і серйозно ставитися до думки свого екс-подруга.
Продовжуйте спілкуватись. Навіть якщо ви не погоджуєтесь з чимось важливим, все одно продовжуйте спілкування. Ніколи не обговорюйте свої розбіжності в присутності вашої дитини, чи безпосередньо з нею. Якщо ви все ще не можете досягти згоди, тоді поговоріть з третіми особами: психотерапевтом чи медіатором.
Не сваріться через незначні речі. Коли ви не погоджуєтесь через важливі питання, наприклад з приводу операції чи вибору школи для своєї дитини, тоді, будь ласка, продовжуйте обговорення питання. А якщо ви хочете, щоб ваша дитина лягала спати о 7:30, а ваш екс-подруг вимагає о 8:00, тоді щоб заощадити свої сили для вирішення складніших проблем, погоджуйтесь у менш важливих справах.
Вміння піти на компроміс. Так, вам доведеться дослухатись до позиції вашого екс-подруга, так само як і він зважатиме на вашу думку. Це не завжди відповідатиме вашим інтересам та рішенням, але компроміс дозволить обом батькам бути у «виграшній ситуації», і ставати гнучкими в майбутньому.
Як полегшити і спростити відвідини дітьми обох батьків
Фактичний переїзд з одного будинку до іншого, відбувається це почергово, через кілька днів, чи по вихідних, може стати для дітей доволі важким. Кожне возз’єднання з одним із батьків є також розлукою з іншим: кожен «привіт» – це також «до побачення». Хоча переїзди неминучі, існує багато речей, які можна спростити й полегшити для ваших дітей.
Коли дитина від’їзджає
Коли діти готуються їхати до іншого батька, постарайтеся залишатись позитивними, своєчасно підготуйтесь до цього. Також самостійно привезіть дітей до нього (неї).
Допоможіть дітям приготуватись до переїзду. Нагадайте їм за день чи два до візиту, що вони поїдуть до іншого батька.
Заздалегідь приготуйте необхідні речі. Відповідно до віку, допоможіть дітям спакувати свої речі до переїзду, щоб вони нічого не забули. Пригадайте взяти з собою улюблену іграшку, річ чи фотографію.
Добре залишати дитину біля будинку, а не забирати безпосередньо з будинку. Під час переїзду добре уникати особливих психологічних моментів прощання батька з дитиною чи моментів спілкування дитини на прощання. Краще домовитись, що ви будуте підбирати чи залишати дитину біля будинку.
Коли ваша дитина повертається
Початкові моменти повернення дитини до вашого будинку можуть бути незручними або навіть провокативними. Добре допомогти дитині пережити моменти повернення:
Спробуйте з перших хвилин створити атмосферу затишного прийняття дитини. На момент повернення дитини приділіть їй час, просто побудьте з нею за спільною діяльністю, наприклад, прочитайте улюблену книжку, або просто у тиші побудьте разом.
Запасіться подвійним набором необхідних речей. Щоб полегшити дітям процес пакування і розпаковування їхніх речей, подбайте про подвійний набір необхідних дитячих речей для обидвох батьків: зубні щітки, гребінці, фени, піжами, тапочки тощо.
Дозвольте своїй дитині деякий час перебувати на момент повернення додому у своєму просторі. Діти потребують деякий час, щоб адаптуватись на новому місці. Якщо для цього вони потребують особистий простір, то забезпечте їм його. За короткий час діти повернуться до звичного життєвого ритму.
Придумайте особливу сімейну традицію, пов’язану з поверненням. Це може бути спільна гра, частування спеціально приготованою стравою. Діти краще почуваються, коли точно знають, що на них чекають. Тепле прийняття полегшує повернення.
Як правильно поводитись у випадку відмови дитини повертатись (через бажання залишатись з кимось з батьків)
Як правило, діти в умовах спільного батьківства іноді відмовляються залишити одного з батьків, і тому не можуть повернутись своєчасно до іншого.
• Дізнайтесь причину. Цю проблему можна легко вирішити, якщо приділяти більше уваги дітям. Коли зміните стиль дисципліни, або проведете час разом за грою, давши дитині більше іграшок чи розваг. Можливо це трапляється через певні емоційні пережиття дитини, конфлікт або якесь непорозуміння. Поговоріть відверто з дитиною про причину відмови.
• Поводьтесь відповідно до ситуації. Навіть якщо причина відмови невідома, забезпечте дитині особистий простір і час, необхідні для адаптації. Причина відмови може не стосуватись вас особисто.
• Поговоріть про це зі своїм колишнім подругом. Сердечна, щира розмова з колишнім подругом, хоча може видатись складною та емоційною, однак допоможе зрозуміти дану проблему. Під час розмови будьте чуйними до свого екс-подруга. А взаємна повага і особиста зрілість відкриють шлях до кращого майбутнього як для батьків, так і дітей.
Переклад: Ігор Леньо, Інститут родини та подружнього життя УКУ
Джерело: Co-Parenting Tips for Divorced Parents by Jocelyn Block and Melinda Smith
